Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
розглянувши питання щодо відповідності судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк Олени Ігорівни займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Михайлюк О.І. призначено на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області строком на п’ять років.
Відповідно до наказу голови Чутівського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року № 8-ос суддю Михайлюк О.І. зараховано до штату цього суду.
Присягу судді Михайлюк О.І. склала 15 грудня 2016 року, після чого приступила до виконання повноважень у зазначеному суді.
Строк повноважень судді Михайлюк О.І. закінчився 24 вересня 2021 року.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання та визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І.
Рішенням Комісії від 13 березня 2019 року № 32/зп-19 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення Михайлюк О.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддя Михайлюк О.І. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 88,875 бала, за результатами виконання практичного завдання – 82,5 бала, тобто на етапі складення іспиту суддя загалом набрала 171,375 бала.
Також Михайлюк О.І. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
На виконання рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 про продовження кваліфікаційного оцінювання суддів здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії, зокрема стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
Процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Михайлюк О.І. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
На адресу Комісії 29 жовтня 2024 року надійшов висновок про невідповідність судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) 28 жовтня 2024 року.
Підставою для висновку стали дані, які, на думку ГРД, вказують на те, що суддя:
- занизила вартість майна та безпідставно не задекларувала майно і повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон;
- пов’язана із суддею особа отримала дохід, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви;
- вчинила корупційне діяння або пов’язане з корупцією правопорушення, у тому числі, коли встановлені порушення не мають складу адміністративного чи кримінального правопорушення у зв’язку із тим, що вартість майна є меншою, ніж та, з якої наступає така відповідальність.
Крім цього, ГРД додатково потребувала пояснень судді, зокрема, щодо:
- стилю життя та джерел доходів її батьків для здійснення ними подарунків на користь доньки у грошовій формі у 2020, 2021 та 2024 роках на загальну суму 2 499 200 грн;
- припинення спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з чоловіком, який у 2022 році отримав подарунок у грошовій формі на суму 22 598 070 грн, а також джерел походження вказаних коштів у разі їх спільного проживання на момент отримання цих коштів;
‑ обставин звільнення особи, яка притягалася до відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у зв’язку з малозначністю діяння та обмеження усним зауваженням, зокрема у справі № 550/1215/20;
- мети відвідувань близькими особами в період 2014–2015 років російської федерації.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією у складі колегії ухвалено рішення від 26 листопада 2024 року № 215/ко-24, згідно з яким, зокрема, визначено, що суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 740,375 бала.
Зазначеним рішенням встановлено, що Михайлюк О.І. за результатами анонімного письмового тестування набрала 88,875 бала; за результатами виконання практичного завдання – 82,5 бала; ефективність здійснення правосуддя суддею оцінено в 60 балів; підвищення фахового рівня – у 2 бали; за критерієм особистої компетентності суддя набрала 63 бали; за критерієм соціальної компетентності – 79 балів; показники критерію професійної етики судді оцінено у 180 балів; показники критерію доброчесності судді – у 185 балів.
Таким чином, суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І. сумарно отримала більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Наразі Михайлюк О.І. обіймає посаду судді в зазначеному суді, але не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень, а отже, ця посада не є вакантною.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-АD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (частина друга пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), визначено, що рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку ГРД, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Відповідно до пункту 126 Регламенту в засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом, висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:
- про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).
Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами), передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, за поданням Вищої ради правосуддя та за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може бути призначений на посаду судді до суду, до якого він був призначений або переведений (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.
Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.
Висновок ГРД про невідповідність судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І. критеріям доброчесності та професійної етики, обґрунтовано такими обставинами:
- відповідно до повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 30 червня 2020 року суддею здійснено видаток на придбання квартири в місті Харкові (площа 91,54 кв.м) у розмірі 1 248 954 грн, яка є об’єктом незавершеного будівництва. Обґрунтованість зазначеної вартості квартири є сумнівною, адже «згідно з історичними даними за 07 липня 2020 року (найближчу дату до дати видатку) ціни за один кв.м житла становили: мінімальна 15 700 грн, а максимальна – 23 000 грн», тобто вартість об’єкта площею 91,54 кв.м за адресою будівництва мала б варіюватися від 1 388 662 до 2 105 420 грн, що може свідчити про безпідставне заниження вартості придбаного нерухомого майна;
- особа, з якою спільно проживала суддя, у лютому 2020 року отримала дохід від відчуження земельної ділянки загальною площею 1 496 кв.м, що розташована в населеному пункті Циркуни Харківської області, у розмірі 3 687 000 грн. Згідно з оголошеннями на сайтах із продажу земельних ділянок за той період найдорожча вартість однієї сотки землі в цьому населеному пункті становила 61 290 грн. Отже, з урахуванням наведених цін вартість земельної ділянки площею 1 496 кв.м не могла перевищувати 919 350 грн. На думку ГРД, наявний обґрунтований сумнів у тому, що правочин був справді спрямований на набуття ділянки;
- згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2021 роки суддя користувалася автомобілем своєї матері, «TOYOTA PRADO» 2007 року випуску, задекларована вартість якого на дату набуття права становить 150 000 грн (еквівалент 5 619 дол. США за середньорічним курсом на 2019 рік). Водночас найдешевший варіант такого автомобіля навіть у 2024 році коштує 10 500 дол. США, що може свідчити про безпідставне заниження вартості придбаного рухомого майна;
- безкоштовно користувалась ліквідним майном, оскільки в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 роки зазначала про право безоплатного користування квартирою в місті Києві загальною площею 101 кв.м, власником якої є стороння особа. Таке безоплатне користування квартирою в розумінні положень статей 1, 23 Закону України «Про запобігання корупції» є подарунком.
Додатково ГРД повідомила Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення судді під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема:
- відповідно до повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у 2020, 2021 та 2024 роках суддя отримувала подарунки у грошовій формі на загальну суму 2 499 200 грн від своїх батьків. Джерела походження задекларованих суддею грошових активів та стиль життя її батьків потребують пояснень;
- відповідно до повідомлення про суттєві зміни в майновому стані особа, з якою суддя спільно проживала без реєстрації шлюбу, 04 січня 2022 року отримала подарунок у грошовій формі в розмірі 22 598 070 грн. Уточнення потребує час припинення спільного проживання з цією особою, а також у разі їх спільного проживання на момент отримання подарунку, джерела походження вказаних коштів;
- суддя звільняла осіб, які притягалися до відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, у зв’язку з малозначністю діяння та обмежувалася усним зауваженням, зокрема у справі № 550/1215/20. Натомість особа, звільнена від відповідальності суддею Михайлюк О.І., згодом 4 рази притягалася до відповідальності за цим же складом правопорушення протягом 2021–2024 років, що очевидно не досягало цілей правосуддя, зокрема превентивної функції щодо запобігання домашньому насильству;
- близькі особи судді в період 2014–2015 років неодноразово відвідували російську федерацію.
Суддя Михайлюк О.І. надала письмові пояснення на висновок ГРД, які доповнила відповідями на запитання членів Комісії під час засідання.
Стосовно доводів ГРД про заниження вартості придбаного в 2020 році об’єкта незавершеного будівництва – нерухомого майна (квартири), вартістю 1 248 954 грн, суддя Михайлюк О.І. пояснила, що припинення стосунків між нею і особою, з якою вона спільно проживала без реєстрації шлюбу, зумовило необхідність пошуку власної квартири для переїзду, тому вона почала цікавитися нерухомістю у відділі продажу забудовників, зокрема квартирою, зазначеною у висновку ГРД. Ці обставини співпали з періодом різкого зниження інвестиційної активності у зв’язку з карантинними обмеженнями, тому об’єкт, який перебував на початковій стадії будівництва та до цього часу не введений в експлуатацію, був запропонований їй забудовником як потенційному покупцю за акційною пропозицією з метою подальшого покриття витрат на будівництво, оскільки вона залишала свої контактні номери телефонів у відділі продажу. Суддя Михайлюк О.І. зауважила, що надання знижки на придбання квартир у розмірі 25–30 % забудовником є досить розповсюдженою практикою і, попри те, що акційна пропозиція не оголошувалася на офіційному сайті забудовника, вона не була індивідуальною, а пропонувалася всім зацікавленим особам, що підтверджується наданим під час співбесіди листом ТОВ «УКРСПЕЦАВТОТРАНС» від 30 жовтня 2024 року.
Також суддя Михайлюк О.І. на додаткові запитання членів Комісії уточнила, що попередній договір купівлі-продажу від 26 червня 2020 року, на підставі якого нею придбано квартиру вартістю 1 248 954 грн, є двостороннім, підписаним сторонами, які досягли згоди щодо його істотних умов (серед яких є і його ціна), нотаріально посвідченим, на сьогодні є чинним, фактично не виконаним, оскільки об’єкт нерухомості не введено в експлуатацію, і ніким не оспорюється. Водночас у Національного агентства з питань запобігання корупції жодних запитань чи зауважень щодо декларування цього об’єкта, зокрема його вартості, не виникало.
Стосовно сумнівів ГРД щодо вартості земельної ділянки, відчуженої особою, з якою спільно проживала суддя, Михайлюк О.І. пояснила, що ця особа з 2005 року була власником земельною ділянки загальною площею 1 496 кв.м у населеному пункті Циркуни Харківської області. На підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2020 року вказана земельна ділянка була відчужена її власником на користь іншої особи за 3 687 000 грн. Зважаючи на те, що ця ділянка була набута до початку їх спільного сумісного проживання та належала продавцю на праві особистої приватної власності, вона не надавала та не зобов’язана була надавати дозвіл власнику земельної ділянки на її відчуження за договором купівлі-продажу, зокрема погоджувати ціну відчуження. Крім того, про відчуження їй стало відомо вже після продажу, коли необхідно було заповнювати щорічну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік. Суддя Михайлюк О.І. зазначила, що достовірної інформації щодо формування такої вартості земельної ділянки їй невідомо, зокрема про наявність на момент продажу об’єкта незавершеного будівництва. Проте з метою з’ясування питання ціноутворення вона звернулася з відповідними запитами до нового власника земельної ділянки та суб’єкта оціночної діяльності.
Згідно з відповідями на запити, які суддя Михайлюк О.І. надала під час співбесіди, така вартість обумовлена тим, що на момент продажу земельної ділянки на місці її розташування було сформовано елітне котеджне містечко, забезпечено газо- та водопостачання. Вплинули також інфляційний процес, наявність особливих умов, а саме – зацікавленість покупця у придбанні земельної ділянки для будівництва житла для своєї сім’ї.
Стосовно ймовірного заниження вартості автомобіля, що перебуває в користуванні судді, зокрема «TOYOTA PRADO» 2007 року випуску, Михайлюк О.І. пояснила, що його вартість сформовано з урахуванням технічного стану, пробігу (450 000 км) та за домовленістю сторін. На підтвердження цього суддею під час співбесіди надано пояснення її матері, власника автомобіля, від 18 жовтня 2024 року, пояснення продавця від 30 жовтня 2024 року щодо обставин придбання та продажу автомобіля «TOYOTA PRADO» 2007 року випуску, розрахунок вартості ремонтних робіт транспортного засобу від 29 березня 2019 року, висновок суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Бюро Полекс» від 29 березня 2019 року з характеристикою та описом об’єкта оцінки.
Стосовно користування житлом, власником якого є стороння особа, Михайлюк О.І. у своїх поясненнях підтвердила, що вона безоплатно користується квартирою в місті Києві загальною площею 101 кв.м, та деталізувала обставини такого користування. Суддя заперечила трактування ГРД цього користування як отримання подарунка та пояснила, що родичі, зокрема троюрідний брат, запропонували їй цю квартиру для проживання у зв’язку з постійними ракетними обстрілами міста Харкова, де вона проживала разом із ІНФОРМАЦІЯ_1 сином до 24 лютого 2022 року. Вона зазначила, що здійснювала поточні ремонти цієї квартири та оплату комунальних послуг. На підтвердження оплати комунальних послуг суддя Михайлюк О.І. надала скриншоти з месенджеру «Viber» із фотознімками рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги, а також скриншоти із платіжної системи «Приват 24» із підтвердженням сплати цих рахунків.
Стосовно додаткової інформації, яка міститься у висновку ГРД, суддя пояснила, що джерелами коштів для здійснення їй подарунків у грошовій формі батьками були їх фінансові заощадження, зокрема від продажу нерухомого майна на загальну суму близько 70 тис.дол. США, отриманих доходів від підприємницької та трудової діяльності на загальну суму близько 159 тис. дол. США батьком та 149 тис. дол. США матір’ю. На підтвердження вказаного суддя Михайлюк О.І. під час співбесіди надала копії довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про дохід батька за 2010–2015 роки, довідки Державної податкової служби України № 2089/5/99-0024-05-05 від 12 лютого 2024 року про дохід матері за 2016–2019 роки, договору купівлі-продажу квартири від 24 березня 2011 року, договору купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2019 року, договору купівлі-продажу гаража від 18 березня 2021 року, довідки Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 24 квітня 2024 щодо розміру пенсії батька, скриншота платіжної системи «Ощадбанк» щодо пенсії матері.
Стосовно уточнення періоду спільного проживання з особою, враховуючи отримання цією особою 22 січня 2022 року подарунка у грошовій формі в розмірі 22 598 070 грн, суддя Михайлюк О.І. пояснила, що припинила спільне проживання наприкінці 2021 року за особистими обставинами. Оскільки на час отримання подарунка Михайлюк О.І. зі співмешканцем спільно не проживала, він не був близькою особою в розумінні норм Закону України «Про запобігання корупції», тому суддя не була зобов’язана з’ясовувати обставини подарунка та джерела його походження в дарувальника.
Стосовно звільнення осіб, які притягалися до відповідальності за статтею 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), у зв’язку з малозначністю діяння, зокрема у справі № 550/1215/20, суддя Михайлюк О.І. пояснила, що нею як суддею взято до уваги протокол поліції, у якому відсутнє посилання на систематичність насильницьких дій з боку порушника до потерпілої, завдання ним фізичних ушкоджень, а вказано лише те, що порушник нецензурно лаявся та виганяв потерпілу з дому, заяву потерпілої – дружини особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, про відсутність претензій до порушника у зв’язку з примиренням та проханням суворо не карати, заяву самого порушника, який вину у вчиненому визнав у повному обсязі та щиро розкаявся. Водночас суддя зауважила, що справа № 550/1215/20 була першою справою за фактом вчинення цієї особою домашнього насильства. Також на додаткове питання представника ГРД суддя Михайлюк О.І. повідомила, що вона врахувала, що порушник протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за статтями 124 та 130 КУпАП, про що нею зазначено в тексті постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2020 року, однак згідно з положеннями статті 35 КУпАП в діях правопорушника не передбачалося повторності з огляду на те, що вчинені ним адміністративні правопорушення, за які його вже було піддано адміністративному стягненню, не були однорідними правопорушенню, передбаченому статтею 173-2 КУпАП.
Стосовно перетину кордону з російською федерацією близькими особами судді в період з 2014–2015 років, зокрема чоловіком, з яким вона спільно проживала без реєстрації шлюбу, суддя Михайлюк О.І. пояснила, що вона особисто такі поїздки жодного разу не здійснювала, проте впливу на рішення близьких осіб щодо поїздок не мала. Водночас суддя зауважила, що поїздка чоловіка, з яким вона проживала без реєстрації шлюбу, мала виключно приватний характер та здійснювалася на прохання його матері з метою надання матеріальної допомоги на лікування двоюрідному діду, який хворів. Кордон він перетинав офіційно, дотримуючись вимог митного контролю, будь-яких обмежень у перетині на той час не було.
Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.
Дослідивши матеріали суддівського досьє Михайлюк О.І., висновок ГРД, проаналізувавши відомості про суддю, ухвалене колегією рішення, Комісія у пленарному складі виходила з такого.
Стосовно доводів ГРД про заниження вартості придбаного в 2020 році об’єкта незавершеного будівництва – нерухомого майна (квартири).
Вартість об’єкта нерухомості – квартири в місті Харкові в розмірі 1 248 954 грн загальною площею 91, 54 кв.м відповідала волевиявленню сторін, сплачена на виконання умов договору від 26 червня 2020 року замовнику та ніким не оспорюється. Акційне зниження ціни попри те, що не було оголошено на офіційному сайті забудовника, не мало індивідуального характеру щодо судді Михайлюк О.І., що підтверджується листом забудовника ТОВ «УКРСПЕЦАВТОТРАНС» від 30 жовтня 2024 року вих. № 3010-24.
Отже, узагальнюючи встановлені та досліджені обставини стосовно доводів ГРД про заниження вартості придбаного в 2020 році об’єкта незавершеного будівництва – нерухомого майна (квартири) у місті Харкові, Комісія вважає надані суддею пояснення та докази переконливими та такими, що виключають обґрунтований сумнів у достовірності, розумності, правомірності такої вартості квартири та наявності обставин, які свідчать про уникнення суддею дотримання вимог законодавства та правил професійної етики.
Стосовно сумнівів ГРД щодо вартості земельної ділянки, відчуженої особою, з якою суддя спільно проживала без реєстрації шлюбу.
Державним актом на право власності на земельну ділянку від 25 листопада 2005 року підтверджується, що особа, з якою спільно проживала суддя без реєстрації шлюбу, є власником земельної ділянки загальною площею 0,1496 га в населеному пункті Циркуни Харківської області. Земельна ділянка набута власником до моменту спільного проживання із суддею Михайлюк О.І. та на підставі пункту 1 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України є його особистою приватною власністю та не потребує згоди від осіб, з якими він спільно проживає, на розпорядження нею.
На підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2020 року вказана земельна ділянка відчужена її власником на користь іншої особи за 3 687 000 грн. Згода суддею Михайлюк О.І. на її відчуження не надавалася.
Згідно з визначенням терміна «члени сім’ї», що міститься в статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім’ї суб’єкта декларування вважаються, зокрема будь-які особи, які станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації, спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.
Абзацом першим пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Таким чином, в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» для цілей декларування особа, з якою спільно проживала суддя Михайлюк О.І., вважається членом сім’ї суб’єкта декларування й інформацію про неї слід відобразити в декларації.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (в редакції, чинній до вересня 2024 року), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї (стаття 18 Кодексу суддівської етики).
Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі матеріальної (майнової) сфери, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
Комісія встановила, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, Михайлюк О.І. задекларовано дохід від продажу земельної ділянки у розмірі 3 687 000 грн, отриманий особою, з якою вона спільно проживала без реєстрації шлюбу, тобто надано достовірну та відому їй інформацію.
Крім того, задля отримання інформації стосовно формування саме такої вартості земельної ділянки суддя Михайлюк О.І. зверталася з відповідними запитами до нового власника земельної ділянки та суб’єкта оціночної діяльності, тобто виконала передбачений статтею 18 Кодексу суддівської етики обов’язок, доклала зусиль для того, щоб бути обізнаною про майновий стан членів свої сім’ї.
Отже, узагальнюючи встановлені та досліджені обставини щодо доводів ГРД про завищення вартості земельної ділянки, відчуженої особою, з якою спільно проживала суддя, Комісія вважає надані суддею Михайлюк О.І. пояснення та докази переконливими та такими, що виключають обґрунтований сумнів у достовірності такої ціни та свідчать про відсутність обставин, які б вказували на приховування Михайлюк О.І. реальних доходів чи витрат, уникнення дотримання нею норм закону, ухилення від оподаткування чи іншу недоброчесну мету, тому за відсутності доказів протилежного відчуження земельної ділянки за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, особою, яка спільно проживала із суддею, не свідчить про невідповідність судді Михайлюк О.І. критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно ймовірного заниження вартості рухомого майна, що перебуває в користуванні судді – «TOYOTA PRADO» 2007 року випуску.
Комісією встановлено, що на підставі попереднього розрахунку вартості робіт та запчастин від 29 березня 2019 року (замовлення-наряд № 3656), висновку суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Бюро Полекс» від 29 березня 2019 року, наданих суддею Михайлюк О.І. під час співбесіди, вартість автомобіля становила 145 000 грн.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів вказаний автомобіль 12 квітня 2019 року придбано на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2019 року особою, яка є матір’ю судді, за 150 000 грн.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2024 року (справа № 990/139/24), придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів, саме по собі не вказує на недоброчесність, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав.
Комісія керується вказаною позицією та, узагальнюючи встановлені та досліджені обставини стосовно доводів ГРД щодо заниження вартості придбаного матір’ю судді автомобіля, що перебуває в користуванні судді, вважає надані Михайлюк О.І. пояснення та докази переконливими та такими, що виключають обґрунтований сумнів у достовірності, розумності, правомірності такої вартості автомобіля та наявності обставин, які свідчать про уникнення суддею дотримання вимог законодавства та правил професійної етики.
Стосовно безкоштовного користування житлом, власником якого є стороння особа, що у розумінні ГРД є подарунком.
Комісією встановлено факт проживання Михайлюк О.І. з 15 травня 2022 року і дотепер у квартирі третьої особи в місті Києві, що відображено в її щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 роки. Утім, інформація про витрати на користування цією квартирою в деклараціях відсутня.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
За роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються – у формі грошових коштів або в іншій формі. Доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів (абзац другий пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у редакціях, чинних на момент заповнення суддею декларацій).
Комісією з’ясовано, що суддя Михайлюк О.І. після повномасштабного вторгнення рф скористалася пропозицією троюрідного брата щодо користування квартирою в місті Києві та разом із ІНФОРМАЦІЯ_2 сином виїхала з міста Харкова, який був під постійними ракетними обстрілами. Користування квартирою не було безкоштовним, оскільки вона сплачувала комунальні витрати за проживання, що підтвердила фотознімками рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги, а також скриншотами про оплату із платіжної системи «Приват 24», тобто несла витрати на проживання. Відтак відсутні підстави вважати, що нею було порушено вимоги антикорупційного законодавства щодо отримання подарунків від осіб, які не є близькими особами.
Комісія вважає надані суддею пояснення щодо викладеної в рішенні ГРД інформації достатніми та вичерпними.
Отже, встановлені обставини, надані суддею пояснення і докази, які їх підтверджують, спростовують висловлений ГРД сумнів щодо порушення суддею антикорупційного законодавства та не впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Під час засідання Комісії в пленарному складі із суддею також обговорено інформацію, відображену у висновку ГРД, та додатково з’ясовано обставини отримання суддею Михайлюк О.І. подарунків у грошовій формі від батьків на загальну суму 2 499 200 грн, уточнено періоди спільного проживання з особою, яка отримала 22 січня 2022 року подарунок у грошовій формі в розмірі 22 598 070 грн, обставини визнання правопорушення малозначним та звільнення від відповідальності за статтею 173-2 КУпАП особи-правопорушника у справі № 550/1215/20, а також мету перетину кордону з рф близькими особами судді.
Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини стосовно додаткової інформації ГРД, Комісія вважає надані суддею пояснення та докази переконливими та такими, що в підсумку не є достатніми для визнання судді Михайлюк О.І. такою, що не відповідає займаній посаді.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали суддівського досьє, рішення Комісії у складі колегії від 26 листопада 2024 року № 215/ко-24, висновок ГРД, взявши до уваги наданні суддею Михайлюк О.І. пояснення, інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо невідповідності судді Михайлюк О.І. критеріям професійної етики та доброчесності. Це своєю чергою є підставою для ухвалення рішення про визнання судді Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І. такою, що відповідає займаній посаді.
Беручи до уваги результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія у пленарному складі дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Михайлюк О.І. на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області.
Ураховуючи викладене та керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України дванадцятьма голосами «ЗА» і двома «ПРОТИ»
вирішила:
1. Визнати суддю Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк Олену Ігорівну такою, що відповідає займаній посаді.
2. Внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення Михайлюк Олени Ігорівни на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії Михайло БОГОНІС «ЗА»
Людмила ВОЛКОВА «ПРОТИ»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Ярослав ДУХ «ПРОТИ»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Роман САБОДАШ «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Сергій ЧУМАК «ЗА»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
