Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свідунович Наталії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі постійної колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії СВІДУНОВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свідунович Наталії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Свідунович Н.М. 31 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Свідунович Н.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Свідунович Н.М. ____ року народження, громадянка України.

У 2007 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 Свідунович (Галянчук) Н.М. призначено на посаду судді Вільнянського районного суду Запорізької області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 Свідунович Н.М. призначено на посаду судді Вільнянського районного суду Запорізької області безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 13 років.

Свідунович Н.М. проходила кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 травня 2019 року № 193/ко-19 Свідунович Н.М. визнано такою, що відповідає займаній посаді.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Свідунович Н.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,2	342,2
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	127
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 342,2 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Свідунович Н.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Свідунович Н.М.

Запити про надання відомостей стосовно Свідунович Н.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Свідунович Н.М. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією під час ухвалення цього рішення Комісії при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Свідунович Н.М., до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свідунович Н.М. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Свідунович Н.М. 09 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Свідунович Н.М. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом Комісією призначено на 11 листопада 2025 року.

До Комісії 17 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Свідунович Н.М.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 21 жовтня 2025 року № 32 дпс-1409/24) Свідунович Н.М. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.

Кандидатом 10 листопада 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Комісією 11 листопада 2025 року проведено співбесіду із Свідунович Н.М. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	18	20	20	19,25	38
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	18	20	19	18,75

Надана Свідунович Н.М. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Свідунович Н.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	9	11	10	10	39
	Ефективна взаємодія	10	9	11	10	10
	Стійкість мотивації	10	8	11	9	9,5
	Емоційна стійкість	10	8	11	9	9,5

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Свідунович Н.М. критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак Комісія звертає увагу на таке.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Свідунович Н.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

Свідунович Н.М. надіслала до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.

Комісією під час співбесіди 11 листопада 2025 року з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії, та встановлено таке.

В інформації ГРД зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) Свідунович Н.М. у період з 2012 року до 2015 року ухвалено 268 судових рішень російською мовою. Крім того, Свідунович Н.М. ухвалила одне судове рішення російською мовою в цивільній справі № 314/2894/13-ц.

Свідунович Н.М. під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначила, що судові рішення російською мовою було ухвалено нею в період 2012–2015 років у кримінальних справах, які розглядалися в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) у редакції 1960 року. У кожній справі були наявні заяви обвинувачених про використання російської мови. Судові засідання завжди починалися державною мовою, потім визначалося, якою мовою буде продовжуватися розгляд справи. На той час діяло таке законодавство. Судові рішення у деяких таких справах були переглянуті судами апеляційної та касаційної інстанцій теж російською мовою і про наявність порушень щодо застосування мови судочинства не вказувалось. 

Стосовно ухвалення судового рішення російською мовою в цивільній справі №  314/2894/13-ц Свідунович Н.М. зазначила, що в 2013 році до її провадження з Головного управління юстиції у Запорізькій області надійшло клопотання громадянки рф ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення мирового судді дільниці № 2 Канашського району Чувашської Республіки № 2-146/2004 від 18 листопада 2004 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2. Вказане клопотання розглядалось відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, глави І розділу VIII Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час розгляду цього клопотання), розділу V Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 зі змінами, внесеними наказом від 25 березня 2010 року № 604/5/47 (далі – Інструкція). Таким чином, чинне на той час законодавство передбачало розгляд іноземних доручень та складання документів українською мовою та допускало здійснення їх перекладу на іншу мову. Іноземне доручення було розглянуто українською мовою, за результатами розгляду якого 13 листопада 2013 року постановлено ухвалу про залишення клопотання без розгляду та направлення його до Головного управління юстиції у Запорізькій області для подальшого повернення заявниці. На виконання доручення Головного управління юстиції у Запорізькій області було здійснено письмовий переклад ухвали з української мови на російську. Переклад був здійснений виключно з метою подальшого направлення документів заявниці. Вказані обставини підтверджуються інформацією з ЄДРСР, де міститься дві ухвали від 13 листопада 2013 року в справі № 314/2894/13-ц: оригінальна ухвала українською мовою та її переклад російською. Водночас переклад ухвали був помилково внесений до ЄДРСР. Зважаючи на викладене, Свідунович Н.М. вважає, що під час прийняття цього судового рішення не допускала порушення статті 10 Конституції України та вимог чинного процесуального законодавства.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що порядок застосування мов визначається виключно законами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі № 1-6/99 зазначено, що використання російської та інших мов національних меншин України визначається виключно законами України.

Статтею 19 КПК України, прийнятого 1960 року (у редакції, чинній до 10 серпня 2012  року), передбачено, що судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому КПК України. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого КПК України порядку вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Верховною Радою України 03 липня 2012 року прийнято Закон України «Про засади державної мовної політики».

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про засади державної мовної політики» мовою роботи та актів з питань досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування, дізнання та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності з безкоштовною допомогою перекладача.

З 10 серпня 2012 року статтею 19 КПК України встановлено, що мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Рішенням Запорізької обласної ради «Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачені Законом України «Про засади державної мовної політики», на території Запорізької області» від 16 серпня 2012 року № 2 встановлено, що російська мова як регіональна мова використовується на території Запорізької області в роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються Законом України «Про засади державної мовної політики».

Статтею 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (дію Конвенції було припинено з 29 грудня 2023 року на підставі Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-ІХ від 01 грудня 2022 року) було передбачено, що у відносинах одна з одною при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою. Таким чином, станом на 2013 рік статтею 17 зазначеної Конвенції передбачено можливість використання російської мови у відносинах між Договірними сторонами.

Також пунктом 3.8. розділу ІІІ вище вказаної Інструкції передбачалось, що документи за результатами виконання іноземного доручення суд України складає українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає документи мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до них завірений переклад на таку мову.

Комісія вважає такі пояснення Свідунович Н.М. переконливими та достатніми. Зважаючи на надані пояснення та аналіз відомостей, що містяться в ЄДРСР, обґрунтований сумнів щодо відповідності Свідунович Н.М. критеріям доброчесності та професійної етики щодо наведених обставин слід вважати спростованим.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання досліджено також інші обставини та інформацію стосовно Свідунович Н.М. Зокрема, Комісією проаналізовано показники ефективності здійснення судочинства суддею Вільнянського районного суду Запорізької області Свідунович Н.М., які містяться в її суддівському досьє.

Під час дослідження такої інформації Комісією виявлено факт наявності порушення кандидатом встановлених законодавством строків надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР.

Так, за інформацією, наданою Державним підприємством «Інформаційні судові системи», про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до ЄДРСР електронних копій судових рішень суддею Свідунович Н.М. у період з грудня 2016 року до квітня 2025 року несвоєчасно внесено до ЄДРСР (оприлюднено) 3 366 електронних копій судових рішень (у грудні 2016 року – 252 судові рішення; у 2017 році – 260 судових рішень; у 2018–2019 роках – 0 (суддя не здійснювала правосуддя); у 2020 році – 363 судові рішення; у 2021 році – 1 043 судові рішення; у 2022 році – 427 судових рішень; у 2023 році – 342 судові рішення; у 2024 році – 557 судових рішень; січень-квітень 2025 року – 122 судові рішення), що становить 28 % від загальної кількості розглянутих справ.

Під час співбесіди Свідунович Н.М. визнала факт порушення встановлених строків внесення судових рішень до ЄДРСР та пояснила, що це зумовлено значним судовим навантаженням та низкою чинників. Зокрема, після виходу з відпустки по догляду за дитиною вона певний час працювала без помічника, суд розташований поблизу зони бойових дій, а також регулярно відбувалися відключення електроенергії. Кандидат уточнила, що в періоди наявності електроенергії вона першочергово розглядала справи і здебільшого встигала підготувати лише вступну та резолютивну частини рішень, тоді як повні тексти вже вносила до ЄДРСР з порушенням установлених строків. Кандидат підкреслила, що прав громадян при цьому порушено не було, справи розглядалися в межах процесуальних строків, а всі виявлені недоліки були нею проаналізовані та зроблено належні висновки.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

У пункті 19 Єдиних показників зазначено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Таким чином, Комісія виснує, що значна кількість випадків порушення Свідунович Н.М. установлених законодавством строків надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР свідчить про недостатньо ефективну організацію її роботи, оскільки кандидат не вжила необхідних заходів для забезпечення своєчасного виконання цих вимог.

Поряд з викладеним Комісія зауважує, що нею взято до уваги обставини, пов’язані із військовою агресією московії, проте вважає, що вони не впливають на висновок Комісії (стосуються попереднього періоду).

У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що кандидатом допущено певні порушення правил декларування, які полягають в такому.

У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова декларація) за 2012 рік Свідунович Н.М. у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» не задекларувала жодного об’єкта нерухомого майна, що перебував у її користуванні, де вона фактично проживала.

Кандидат пояснила, що нею помилково не були відображені відомості в паперовій декларації за 2012 рік у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» щодо нерухомого майна, де вона проживала, оскільки чинний на той час Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» не містив чітких вимог щодо переліку даних, які необхідно відображати в цій декларації. Крім того, були відсутні роз’яснення щодо правил заповнення паперових декларацій, зокрема, стосовно того, яке саме «інше право користування» слід зазначати у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно». Таким чином, зважаючи на відсутність роз’яснень та неурегульованість цього питання чинним на той час законодавством, вона не вказала в паперовій декларації за 2012 рік квартиру за адресою: місто Запоріжжя, АДРЕСА_1, що на праві власності належала її матері, де була зареєстрована та фактично проживала. Факт користування цією квартирою нею відображено в паперовій декларації за 2012 рік в пункті 2 «Місце проживання» розділу І «Загальні відомості» та надалі в деклараціях за наступні роки вона декларувала цю квартиру як таку, що перебуває в її користуванні. Це, на думку кандидата, свідчить про те, що вона не мала наміру приховувати або не декларувати такий об’єкт нерухомості в паперовій декларації за 2012 рік.

Комісія бере до уваги пояснення Свідунович Н.М., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, чинного на момент подачі паперової декларації за 2012 рік, суб’єкти декларування зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з повним і достовірним відображенням інформації про наявні у них права на майно. Вказаним нормативно-правовим актом затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка містила примітку з 14 пунктів щодо порядку її заповнення.

Зокрема, затвердженою формою паперової декларації в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» безпосередньо зазначено, що підлягає декларуванню «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», у пункті 25 передбачено подання відомостей про такі об’єкти, як квартири.

Таким чином, положення антикорупційного законодавства, які були чинні на той час, чітко визначали порядок декларування об’єктів нерухомості, що перебували в користуванні суб’єкта декларування, зокрема квартири.

Комісією встановлено, що кандидат не дотрималась вказаних вимог, оскільки при заповненні паперової декларації за 2012 рік не зазначила в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» об’єкт нерухомості, який перебував у її фактичному користуванні.

Водночас, проаналізувавши надані кандидатом пояснення стосовно відсутності в розділі  ІІІ «Відомості про нерухоме майно» паперової декларації за 2012 рік відомостей про квартиру, яка перебувала в її користуванні протягом цього періоду, Комісія вважає їх достатніми для спростування сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики з огляду на те, що відомості про фактичне місце проживання кандидатом було вказано в пункті 2 «Місце проживання» розділу І «Загальні відомості» паперової декларації за 2012 рік та в деклараціях за наступні роки кандидат вказувала про цю квартиру як таку, що перебуває в її користуванні. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015–2024 роки кандидат не відобразила відомостей про належні їй корпоративні права в обслуговуючому гаражному кооперативі «Армійський» (далі – ОГК «Армійський»), хоча є членом цього кооперативу.

Крім того, у деклараціях за 2023–2024 роки кандидат не зазначила інформацію про корпоративні права її чоловіка в обслуговуючому кооперативі «Надія-Сергіївська» (далі – ОК «Надія-Сергіївська»), членом якого він став у 2023 році після придбання земельної ділянки площею 0,06 га та садового будинку загальною площею 49,2 кв.м за адресою: Запорізька область, Запорізький район, АДРЕСА_2.

Під час співбесіди Свідунович Н.М. повідомила, що вона в деклараціях за 2015–2024 роки в розділі 8 «Корпоративні права» не зазначила про наявність в неї корпоративних прав в ОГК «Армійський» та в деклараціях за 2023–2024 роки – про наявність в її чоловіка корпоративних прав у ОК «Надія-Сергіївська», оскільки помилково вважала, що участь в гаражному чи обслуговуючому кооперативі не підпадає під визначення корпоративних прав у розумінні антикорупційного законодавства. Умислу приховати вказану інформацію не мала, зобов’язалась детально вивчити роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) щодо цього питання та в подальших деклараціях виправити допущені помилки.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.

Згідно з пунктом 125 Роз’яснення «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням Національного агентства від 29 грудня 2021 року № 11 та пунктом 125 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агентства від 13 листопада 2023 року № 4, члени кооперативу є носіями корпоративних прав для цілей декларування. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Під час вирішення питань, пов’язаних з управлінням кооперативу та які належать до компетенції загальних зборів членів кооперативу, кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (стаття 15 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства з 2021 року чітко визначено, що члени кооперативу є носіями корпоративних прав для цілей декларування.

Комісією встановлено, що кандидат не дотрималась вказаних вимог у повній мірі.

Водночас з пояснень кандидата слідує, що недекларування мало місце з огляду на її помилкове уявлення про те, що членство в гаражному чи обслуговуючому кооперативі не утворює корпоративних прав, які підлягають декларуванню.

Комісія вважає, що виявлені Комісією помилки не свідчать про умисне приховування кандидатом інформації стосовно себе чи члена своєї сім’ї або намагання ввести в оману, а її пояснення дають підстави вважати ці помилки ненавмисними. На це вказують не лише пояснення кандидата, а й те, що в деклараціях за 2015–2024 роки Свідунович Н.М. у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» задекларовано користування гаражем загальною площею 24 кв.м як членом кооперативу, власником якого є ОГК «Армійський», та в деклараціях за 2023–2024 роки в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» вказано відомості про те, що її чоловік є власником земельної ділянки площею 0,06 га та садового будинку загальною площею 49,2 кв.м.

Також в деклараціях за 2015–2023 роки кандидат зазначила, що її посада належить до посад з високим рівнем корупційних ризиків.

Під час співбесіди Свідунович Н.М. підтвердила, що в деклараціях за 2015–2023 роки помилково зазначила «Так» у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» щодо належності посади судді до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків. Кандидат пояснила, що така помилка була зумовлена неналежним ознайомленням із відповідними роз’ясненнями Національного агентства, наголосивши, що допущене неточне зазначення інформації не було умисним. Вказана помилка була нею самостійно виправлена під час заповнення декларації за 2024 рік.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації, серед іншого, зазначаються відомості про місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Відповідно до рішення Національного агентства від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» та наказу Національного агентства від 06 листопада 2023 року № 249/23 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» посада судді не відноситься до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено перелік посад з високим або підвищеним корупційним ризиком, і суддя не відноситься до цього переліку.

Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що кандидатом у деклараціях за 2015–2023 роки у розділі 2.1«Інформація про суб’єкта декларування» зазначено неточні відомості, дії Свідунович Н.М. є наслідком несумлінності та не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення.

Комісія переконана, що наведений факт не може вважатися достатнім для того, щоб вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущеної помилки та відсутність умислу в поданні неточних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

Крім того, Комісією встановлено, що в 2020 році Свідунович Н.М. набула у власність квартиру загальною площею 69,85 кв.м за адресою: місто Запоріжжя, АДРЕСА_1, яка була подарована її матір’ю, проте в декларації за 2020 рік у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» цей правочин не відображено.

Під час співбесіди Свідунович Н.М. пояснила, що на підставі договору дарування від 26 червня 2020 року, укладеного між нею та її матір’ю ОСОБА_3, вона набула право власності на квартиру загальною площею 69,85 кв.м за адресою: місто Запоріжжя, АДРЕСА_1, вартістю 737 474 грн, що підтверджується копіями договору дарування від 26 червня 2020 року та звітом про оцінку майна від 01 червня 2020 року. 04 липня 2020 року Свідунович Н.М. подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, в якому зазначено, що 26 червня 2020 року нею отримано подарунок в негрошовій формі – квартиру загальною площею 69,85 кв.м вартістю 737 474 грн від ОСОБА_3. Відомості про цю квартиру були також зазначені нею в декларації за 2020 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» як об’єкт, що належить їй на праві приватної власності. Разом із тим, після подання декларації за 2020 рік вона усвідомила, що допустила помилку, не відобразивши інформацію про відповідний правочин у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування». З огляду на це, у встановлений законодавством строк вона подала виправлену декларацію, додавши відсутні відомості. Кандидат наголосила, що помилка була ненавмисною і була виправлена своєчасно.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені в пунктах 2–9 частини першої цієї статті.

Згідно з пунктами 106 та 108 роз’яснення «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням Національного агентства від 13 лютого 2020 року № 1, у розділі декларації 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» передбачено відображення інформації окремо про видатки суб’єкта декларування та інші правочини суб’єкта декларування. Відомості зазначаються лише у випадку, коли розмір видатку чи вартість предмету правочину перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року. Слід звернути увагу, що об’єкти декларування, які відображаються в інших розділах декларації (наприклад, нерухомість, транспортні засоби, інше рухоме майно тощо), повинні бути також відображені в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації як предмет відповідного правочину, якщо їх набуття відбулось у звітному періоді.

У 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня становив 2 102 грн, тобто правочини понад 105 100 грн підлягали обов’язковому відображенню в розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування». Оскільки вартість предмету договору дарування становила 737 474 грн, то інформація про такий правочин підлягала відображенню в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за 2020 рік. Водночас відповідні відомості кандидатом у декларації за 2020 рік не зазначено.

Комісією встановлено, що кандидат не дотрималася вказаних вимог повною мірою.

Комісія критично оцінює пояснення Свідунович Н.М. щодо внесення відомостей про вчинений правочин у виправлену декларацію за 2020 рік, оскільки фактично у виправленій декларації вона додала інформацію до розділу 11 «Доходи, в тому числі подарунки» відобразивши відомості про отримання доходу в негрошовій формі в розмірі 737 474 грн, а не до розділу 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» (https://public.nazk.gov.ua/documents/80460eb4-af8f-4340-9134-29981e27c702).

Водночас Комісія бере до уваги, що в кандидата не було умислу приховати факт укладення договору дарування, на що вказують не лише пояснення кандидата, а й те, що інформація про отримання у власність квартири вартістю 737 474 грн була відображена в поданому 04 липня 2020 року повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, а також внесена до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки».

Підсумовуючи викладене, Комісія робить висновок, що кандидатом допущено добросовісну помилку при заповненні декларації за 2020 рік, що, без сумніву, не може вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність».

Комісією при оцінюванні цих обставин в сукупності враховано кількість допущених помилок при декларуванні. Комісія у складі колегії вважає, що Свідунович Н.М. під час заповнення паперової декларації за 2012 рік та декларацій за 2015–2024 роки продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки вона мала можливість і повинна була перед заповненням декларацій детально ознайомитись з вимогами антикорупційного законодавства та роз’ясненнями Національного агентства щодо порядку декларування. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність з боку Свідунович Н.М. у виконанні вимог антикорупційного законодавства. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності.

Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування (частина 7 статті 54, пункт 6 частина 7 статті 56 Закону). Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх кількість вказує на недостатню уважність та старанність при заповненні офіційних документів.

Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила, що зазначені обставини становлять сукупність несуттєвих обставин, за які може бути знижено 15 балів за показником «сумлінність» за критеріями професійної етики та доброчесності.

Також Комісія дослідила декларації доброчесності судді Свідунович Н.М.

Комісією встановлено, що згідно з інформацією, отриманою від Моторного (транспортного) страхового бюро України (лист № 32дпс-1409/24), у відповідь на запит Комісії, 21 квітня 2017 року Свідунович Н.М. була учасницею дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок цієї події за договором страхування АІ/9644753, яким був застрахований належний кандидату автомобіль марки «HYUNDAI Accent» 2013 року випуску, потерпіла сторона зверталася із вимогою про виплату страхового відшкодування.

Водночас у пункті 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» декларації доброчесності судді за 2017 рік Свідунович Н.М. зазначила «Підтверджую».

Також Комісією встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів 29 вересня 2021 року постанова 1АВ2707141 Свідунович Н.М. притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на неї накладено штраф у відповідному розмірі.

Однак у пункті № 22 декларації доброчесності судді за 2021 рік Свідунович Н.М. у графі напроти твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» проставила відмітку в графі «Підтверджую».

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди пояснила, що не мала умислу приховувати будь-які відомості в деклараціях доброчесності судді за 2017 та 2021 роки. Вона підтвердила, що в 2017 році дійсно була учасницею дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася внаслідок порушення нею правил дорожнього руху. Однак, оскільки між учасниками був оформлений європротокол і її не притягували до адміністративної відповідальності, вона вважала, що така інформація не підлягає відображенню в декларації доброчесності. Кандидат зазначила, що пункт 22 декларації доброчесності судді був сформульований інакше, ніж нині, і вона неправильно його трактувала. Саме через це в декларації доброчесності судді за 2021 рік нею не були відображені відомості про її притягнення до адміністративної відповідальності. Кандидат наголосила, що відсутність цих даних у деклараціях доброчесності судді за 2017 та 2021 роки є наслідком неправильного тлумачення вимог, а не спробою приховати інформацію.

Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.

Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларацій) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону); за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації вважаються достовірними (частина п’ята статті 62 Закону).

Обов’язок подавати декларацію доброчесності не є формальністю. Законодавець визначив, що декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (пункт 19 частини першої статті 106 Закону).

Заповнюючи декларацію доброчесності, суддя зобов’язаний не лише надавати правдиві і повні твердження, але й бути уважним для уникнення помилок.

Рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами) затверджено форму декларації доброчесності судді.

Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, що були чинними станом на дату подання Свідунович Н.М. декларацій доброчесності судді за 2017 та 2021 роки, встановлено, що в декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

Формою декларації доброчесності судді в пункті 22 передбачалось твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».

Комісія бере до уваги пояснення кандидата, що зміст твердження у пункті 22 декларації був сформований недостатньо чітко, що стало підставою для його викладення в новій редакції згідно з рішенням Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23 зі змінами. Крім цього, за обставин, які з’ясовані в засіданні, немає підстав стверджувати, що кандидат умисно приховувала інформацію від декларування.

Для аналізу поведінки кандидата та кваліфікації виявлених недоліків Комісія виходить із засад оцінки відповідних фактів на предмет істотності допущених порушень вказаних вимог (правил) та доходить висновку, що виявлені помилки, хоча і не свідчать про умисне подання недостовірних (неточних) відомостей та виникли через власне тлумачення суддею правил заповнення декларації доброчесності, однак демонструють певну неуважність, недбалість і недостатній рівень відповідальності у виконанні покладених на суддю юридично значущих обов’язків. Навіть за відсутності недобросовісних намірів така поведінка може розцінюватися як прояв недостатньої самодисципліни та старанності, які є необхідними якостями для ефективної та доброчесної діяльності судді.

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).

Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидат припустилася певних добросовісних помилок при заповненні декларацій доброчесності судді за 2017 та 2021 роки, які, без сумніву, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин, як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15  балів.

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Свідунович Н.М. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, які обговорені під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Свідунович Н.М. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,2	342,2
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	127
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,25	38
	Безперервний розвиток	18,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	39
	Ефективна взаємодія	10
	Стійкість мотивації	9,5
	Емоційна стійкість	9,5
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	674,2

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Свідунович Н.М. у сукупності набрала 674,2 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Свідунович Наталії Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Свідунович Наталія Миколаївна набрала 674,2 бала.

Визнати Свідунович Наталію Миколаївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                          Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                       Ярослав ДУХ

                                                                                                                 Ігор КУШНІР

                                                                                                                 Володимир ЛУГАНСЬКИЙ