120/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія ТУЧКОВА,

представника Громадської ради доброчесності Дмитра ТУЗОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тучкова Сергія Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Тучков Сергій Сергійович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
3. Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Тучкова С.С. призначено на посаду судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя строком на п’ять років. Указом Президента України від 23 грудня 2019 року № 936/2019 – призначено на посаду судді цього суду.
4. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Тучкова С.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
5. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Тучков С.С. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 149 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
6. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Тучков С.С. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 48,8 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
7. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Тучков С.С. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 133 бали; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 330,8 бала; допущено Тучкова С.С. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
8. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
9. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
10. З огляду на зазначене Тучков С.С. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрав 370,8 бала.
11. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
12. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
13. Комісією у складі колегії 02 квітня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Тучковим С.С., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

14. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
15. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
16. Запити про надання відомостей стосовно Тучкова С.С. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
17. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до НАЗК подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700-VII), або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону № 1700-VII.
18. НАЗК листом від 01 серпня 2025 року № 49-01/66214-25 повідомило Комісію про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Тучковим С.С. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік. Так, НАЗК вказує, що в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації зазначено право власності дружини кандидата на автомобіль марки «Citroen C4 Picasso» 2008 року випуску вартістю 161 121 грн, інформація про який відсутня в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.
19. Кандидат надав пояснення, відповідно до яких у зв’язку з наближеністю міста Запоріжжя до зони бойових дій його родина наразі перебуває під тимчасовим захистом Німеччини. У 2023 році дружина придбала там автомобіль марки «Citroen C4 Picasso» 2008 року випуску. Вказаний транспортний засіб зареєстровано у Німеччині, на територію України він не ввозився та не реєструвався. З цієї причини інформація про автомобіль відсутня в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. На підтвердження своїх слів кандидат надав копії відповідних документів.
20. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді щодо обмеження дієздатності або недієздатності.
21. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
22. На підставі викладеного відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри секретаріату Комісії складено довідку від 21 жовтня 2025 року № 21.2-618/25 про спеціальну перевірку щодо Тучкова Сергія Сергійовича.

3. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

23. На адресу Комісії 28 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Тучкова С.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
24. В основу висновку ГРД, затвердженого 28 лютого 2026 року, покладено такі аргументи.
25. Кандидат не відповідає показникам незалежності, безсторонності та доброчесності судді, оскільки притягнув до адміністративної відповідальності трьох учасників Революції Гідності нібито за злісну непокору працівникам міліції під час блокування виїзду з військової частини.
26. ГРД зауважує, що ухвалення таких рішень свідчить про недотримання принципів верховенства права та презумпції невинуватості, а також неналежну оцінку доказів. Постановлені кандидатом рішення мають ознаки політичної вмотивованості та, ймовірно, могли бути ухвалені під впливом або тиском тодішньої влади.
    1.  Так, 19 лютого 2014 року кандидатом прийнято постанови у справах № 333/1149/14-п та № 333/1148/14-п, а 20 лютого 2014 року – у справі № 333/1150/14-п, якими осіб притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). У постановах зазначено, що особи здійснювали злісну непокору працівникам міліції, відмовлялися виконувати їх законні вимоги щодо розблокування виїзду з військової частини, а також погрожували співробітникам органів внутрішніх справ застосувати фізичний опір.
    2. Особи не визнавали своєї вини у вчиненні правопорушення та заперечували факт непокори працівникам міліції. Водночас відповідно до тексту указаних постанов, їх вину підтверджено дослідженими судом доказами, а саме протоколами про адміністративні правопорушення та рапортами оперативного чергового, працівників міліції й військової частини.
    3. У березні 2014 року до суду надійшли клопотання прокурора про звільнення осіб від адміністративної відповідальності на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII (далі – Закон № 743-VII).
    4.  За результатами розгляду клопотань прокурора судом 03 та 04 березня 2014 року ухвалено постанови про звільнення осіб від адміністративної відповідальності.
    5. Надалі постанови про притягнення осіб до адміністративної відповідальності та про звільнення від неї було скасовано судом апеляційної інстанції за скаргою заступника прокурора Запорізької області. Апеляційним судом зауважено, що протокол про адміністративне правопорушення і стан доказів, доданих до нього, не давали судді достатніх підстав для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
27. Кандидат не відповідає показнику дотримання етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
    1.  Відповідно до інформації, якою володіє ГРД, кандидат та члени його сім’ї протягом 2014–2016 років здійснювали поїздки до тимчасово окупованого Криму.
    2. Згідно з поясненнями кандидата, основною метою поїздок було оздоровлення дітей, а також допомога близьким особам у вивезенні речей на підконтрольну Україні територію.
    3.  Водночас ГРД висловила сумнів у тому, що кандидат не мав альтернативи відвідуванню окупованих територій.
    4.  Додаткових пояснень, на думку ГРД, потребує факт в’їзду кандидата 09 серпня 2016 року на підконтрольну Україні територію, зважаючи на відсутність відомостей про виїзд з неї.
28. Кандидат не відповідає критерію чесності, оскільки не надав достовірної та відомої йому інформації в декларації доброчесності судді.
    1.  Так, у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2016 рік кандидатом підтверджено, що ним не приймалися одноособово або в колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі – Закон № 1188-VII).
    2. Водночас, оскільки кандидатом було прийнято три постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП учасників Революції Гідності, яких надалі звільнено від відповідальності на підставі Закону № 743-VII, ГРД вважає що кандидатом зазначено недостовірні відомості в декларації доброчесності судді.
29. Кандидат не відповідає показникам сумлінності та чесності, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні 157 рішень, постановлених ним російською мовою.
    1. Відповідно до вимог статті 10 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (чинний до 28 лютого 2018 року; далі – Закон № 5029-VI) акти органів державної влади, включно із судовими документами, складаються державною мовою.
    2. ГРД зазначає, що законодавство, чинне як до, так і після прийняття Закону № 5029-VI, не містило вимог щодо можливості оформлення судових рішень виключно російською мовою, а навпаки, містило твердження щодо необхідності складання судових актів саме українською мовою, а російською міг викладатись тільки переклад за запитом особи, яка бере участь у справі.
    3. Судочинство – це діяльність суду, спрямована на встановлення фактичних обставин справи, забезпечення захисту прав і свобод людини, приватних і публічних інтересів та забезпечення правильного застосування закону та прийняття справедливого судового рішення. На думку ГРД, дефініція поняття «судочинство» є досить широкою, але воно не є тотожним конкретній технічній дії – складанню судових актів.
    4. Стосовно викладених обставин кандидатом надано пояснення, однак ГРД вважає, що з огляду на чисельні факти прийняття рішень російською мовою сумнів у доброчесності кандидата не спростовано.
30. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата.
    1. У щорічні майновій декларації за 2019 рік кандидатом у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї» не відображено відповідної інформації.

4. Джерела права та їх застосування.

31. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
32. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
33.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
34. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
35. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
36. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
37. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
38. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1. На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2. Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3. Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4. За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
39. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
40. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
41. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

42. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
43. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
44. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4. Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
45. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
46. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
47. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
48. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
49. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
50. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
51. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
52. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
53. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
54. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
55. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
56. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
57. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

58. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
59. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
60. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
61. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
62. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
63. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
64. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
65. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

66. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
67. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
68. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
69. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
70. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Тучкову С.С. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

71. Тучков С.С. зазначив, що в кожній сфері професійної діяльності – викладацькій, адвокатській, суддівській – прагнув виявляти рішучість та відповідальність. Зокрема, у викладацькій діяльності відповідально ставився до підготовки до занять та оцінювання знань студентів, а як адвокат відстоював інтереси клієнтів, використовуючи всі можливі процесуальні способи.
72. Відповідно до пояснень кандидата, обираючи тему дисертаційного дослідження, він зупинився на складному, але водночас актуальному питанні «Підроблення як спосіб вчинення злочину». Роботу було виконано протягом трьох років та захищено у 2005 році. За результатами дослідження кандидат надіслав до Верховної Ради України пропозиції щодо вдосконалення законодавства (Акт впровадження від 22 вересня 2005 року).
73. Крім того, кандидат зазначив, що здійснення правосуддя вимагає постійної рішучості та усвідомлення відповідальності. Як приклад він навів кримінальну справу № 317/4373/14-к, яка була першою в Запорізькій області справою, розглянутою судом присяжних. У межах цієї справи йому довелося вирішувати раніше не характерні для його практики організаційні питання, зумовлені новизною такого виду судового розгляду. Також кандидат послався на справу № 333/2536/22 про поновлення на роботі, зазначивши, що при її розгляді, з урахуванням принципів справедливості, відійшов від формального застосування законодавчих приписів. За його словами, така правова позиція у подальшому була підтримана судом касаційної інстанції.
74. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Тучков С.С. зазначив, що постійно працює над підвищенням свого професійного рівня через наукову, викладацьку діяльність та участь у заходах з підвищення кваліфікації, зокрема семінарах і круглих столах.
75. За його словами, він регулярно бере участь у наукових, у тому числі міжнародних, конференціях. Наприклад, під час Всеукраїнської науково-практичної конференції до Дня науки та 30-річчя Національної академії правових наук України виступив з доповіддю «Кримінологічна характеристика складових підроблення як способу вчинення кримінальних правопорушень».
76. Кандидат повідомив, що результати своїх досліджень висвітлює в наукових публікаціях, а також є співавтором навчальних і наукових посібників, зокрема науково-практичного посібника «Слідчий суддя: актуальні питання діяльності» (Київ, 2024).
77. Крім того, кандидат зазначив, що здійснює наукову та викладацьку діяльність, зокрема рецензує автореферати дисертацій, викладав у Запорізькому державному медичному університеті, здійснює наукове керівництво аспірантами, а також є викладачем Національної школи суддів України (далі – НШСУ), де проводить тренінги для кандидатів на посаду судді, суддів та працівників апарату суду.
78. Кандидат повідомив, що підвищує кваліфікацію шляхом участі в тренінгах НШСУ та заходах міжнародних організації, в тому числі за кордоном. Зокрема, у травні 2025 року пройшов тренінг «Електронні докази у кримінальному провадженні».
79. За словами кандидата, важливою складовою його професійного розвитку є аналіз судової практики, зокрема підстав зміни та скасування постановлених ним рішень, а також вивчення правових позицій Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини.
80. Надані Тучковим С.С. письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

81. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,67 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що Тучков С.С. відповідає критерію особистої компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

82. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
83. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

84. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

85. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

86. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

87. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 18 серпня 2025 року, кандидат вказав, що приділяє увагу забезпеченню ефективної комунікації з різними аудиторіями у професійному середовищі. За його словами, викладаючи власне обґрунтоване бачення спірних питань, він залишається відкритим до інших точок зору.
88. Як приклад кандидат навів комунікацію з освітніми закладами, зокрема проведення лекцій для студентів з метою поширення правових знань та популяризації юридичних професій. Так, у 2025 році він виступив із лекцією «Конституційно-правові засади здійснення судової влади» на юридичному факультеті Національного університету «Запорізька політехніка», а також у 2024–2025 навчальному році входив до складу апеляційної комісії Всеукраїнської студентської дистанційної олімпіади з конституційного права.
89. Кандидат також зазначив, що реалізує комунікативні навички під час проведення тренінгів у НШСУ для кандидатів на посаду судді, суддів та працівників апарату суду. Крім того, бере участь як слухач і доповідач у межах міжнародного проєкту «Відновлення гідності та справедливості в Україні», організованого за підтримки Міністерства іноземних справ Нідерландів та міжнародних організацій.
90. За словами кандидата, важливою складовою його професійної діяльності є комунікація зі співавторами та редакторами під час підготовки колективних наукових праць. Результатом такої комунікації, зокрема, є посібник «Слідчий суддя: актуальні питання діяльності», виданий під егідою Консультативної місії Європейського Союзу в Україні та НШСУ.
91. Кандидат повідомив, що також бере участь у міжнародному проєкті Knowledge Hub on International Crimes (Центр знань з міжнародних злочинів) як член комітету з питань змісту та матеріалів, зазначивши, що діяльність цієї платформи може бути корисною для суддів під час розгляду справ про злочини проти основ національної безпеки України та воєнні злочини.
92. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Тучков С.С. зазначив, що здійснює ефективну взаємодію з колегами-суддями, працівниками апарату суду та учасниками процесу. Відзначив, що під час зборів суддів бере активну участь у вирішенні організаційних питань діяльності суду та обговоренні судової практики.
93. На переконання кандидата, його навички ефективної взаємодії були одним із чинників обрання його на посаду заступника голови суду (тричі). За його словами, виконуючи відповідні обов’язки, він враховує пропозиції працівників апарату суду, сприяє вирішенню питань, що виникають у діяльності канцелярії та архіву. Також кандидат повідомив про наявність досвіду взаємодії з присяжними, зокрема у справі № 317/4373/14-к.
94. Кандидат зазначив, що колектив його суддівського офісу є незмінним з 2013 року, що, на його думку, свідчить про налагоджену співпрацю та вміння знаходити компроміси при розподілі професійних обов’язків.
95. Згідно з поясненнями кандидат будує спілкування з учасниками процесу на засадах взаємоповаги та рівності сторін, незалежно від їх правової позиції, уважно вислуховує кожного та реагує на порушення порядку в процесуальний спосіб. Також, за можливості, узгоджує дати судових засідань і дотримується їх своєчасного початку.
96. Кандидат зазначив, що в період викладацької діяльності налагодив професійні зв’язки з колегами, з частиною яких підтримує спілкування з наукових питань дотепер. Крім того, брав участь в організації студентського життя, зокрема у створенні Молодіжної громадської організації «Юридичний клуб молодих вчених», яку згодом очолив, сприяючи розвитку взаємодії між студентами та викладачами.
97. Стосовно стійкості мотивації Тучков С.С. вказав, що ще під час навчання в університеті визначив для себе професійну мету – обійняти посаду судді. Для її досягнення, за його словами, він поєднував теоретичну підготовку з практичною діяльністю, працюючи в університеті та здійснюючи адвокатську практику, що, на його переконання, сприяло успішному проходженню конкурсу на посаду судді, яку він обіймає з 2012 року.
98. Кандидат повідомив, що вважає безперервний розвиток основою своєї професійної діяльності та, набувши необхідного досвіду на займаній посаді, прагне подальшого професійного зростання. У цьому контексті посаду судді апеляційного суду він розглядає як логічний етап розвитку своєї кар’єри.
99. За словами кандидата, поєднання теоретичних знань, здобутих у межах наукової та викладацької діяльності, і практичного досвіду, набутого під час роботи адвокатом та суддею першої інстанції, дозволить йому належним чином виконувати обов’язки судді апеляційного суду. Він також зазначив про бажання зосередитися на певній спеціалізації з метою поглиблення професійних знань та набуття експертності у відповідній галузі.
100. Відповідно до пояснень, кандидат має намір працювати на посаді судді до досягнення граничного віку. За умови успішного проходження Конкурсу, після здобуття нового практичного досвіду, буде ставити за мету зайняття посади судді касаційної інстанції.
101. Стосовно емоційної стійкості Тучков С.С. повідомив, що діяльність судді пов’язана з розглядом конфліктних ситуацій та може супроводжуватися психологічним тиском. За його словами, у таких умовах він прагне зберігати емоційну рівновагу та приймати виважені рішення, а під час судових засідань – знижувати рівень напруги між учасниками, забезпечувати спокійну атмосферу та сприяти конструктивному діалогу.
102. Згідно з поясненнями кандидата найбільш важкими з точки зору емоційного навантаження для нього є сімейні справи, пов’язані з вирішенням подальшої долі дітей, зокрема щодо позбавлення батьківських прав та усиновлення. У таких справах, за його словами, він приділяє особливу увагу забезпеченню найкращих інтересів дитини.
103. Кандидат зауважив, що вирішення питань щодо обрання запобіжних заходів також нерідко потребує емоційної стійкості. Як приклад навів справу стосовно військовослужбовця, підозрюваного у вчиненні умисного вбивства іншого військовослужбовця. Попри значний суспільний резонанс та поширену в засобах масової інформації думку про винуватість цієї особи, кандидат відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувавши цілодобовий домашній арешт. Надалі справу було скеровано до суду з іншою кваліфікацією.
104. За словами кандидата, для підтримання емоційної рівноваги та психологічного відновлення він приділяє увагу активному відпочинку, зокрема здійснює тривалі піші прогулянки містом, займається дайвінгом, а також проводить час за риболовлею. Крім того, важливим чинником емоційної стабільності для нього є спілкування з дітьми.
105. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

106. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Тучков С.С. набрав 37,66 бала, що вище 75 відсотків від максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

107. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
108. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
109. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
110. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Тучкова С.С. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
111. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
112. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Тучкова С.С. було досліджено висновок ГРД від 28 лютого 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
113. Ознайомившись із висновком ГРД, Тучков С.С. надав такі пояснення щодо притягнення трьох осіб до адміністративної відповідальності за злісну непокору працівникам міліції у справах № 333/1149/14-п, № 333/1050/14-п та № 333/1148/14-п.
114. Кандидат повідомив, що указані справи розглядалися у присутності осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності, та їх захисників. Їм було роз’яснено права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Під час судових засідань особи надавали пояснення, проте клопотань про витребування додаткових доказів не заявляли. Копії постанов було вручено їм одразу після засідань.
115. За словами кандидата, зазначені рішення було прийнято без зовнішнього тиску або будь-якої упередженості з його боку, виключно на підставі оцінки доказів, що містилися в матеріалах справ, зокрема, пояснень свідків. Протоколи про адміністративні правопорушення були складені з дотриманням вимог статті 256 КУпАП та підписані уповноваженими особами. Ознак фальсифікації доказів, долучених до матеріалів справи, встановлено не було.
116. За результатами розгляду справ кандидат призначив мінімальне стягнення, визначене санкцією статті, – штраф у розмірі 136 грн, хоча указана стаття передбачає також альтернативні види стягнення (громадські роботи, виправні роботи або адміністративний арешт). Кандидат повідомив, що для осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності, не настало негативних наслідків, оскільки в день набрання постановами законної сили їх було звільнено від відповідальності на підставі статті 4 Закону № 743-VII.
117. Надалі вказані вище постанови було скасовано судом апеляційної інстанції за скаргами прокурора. Особи, які притягувалися до адміністративної відповідальності, або їх захисники ці постанови не оскаржували та жодних скарг до будь-яких органів чи установ не подавали.
118. Вища рада юстиції, розглянувши скаргу прокуратури щодо викладених обставин, рішенням від 21 липня 2016 року відмовила у відкритті дисциплінарної справи стосовно Тучкова С.С. У рішенні, зокрема, зазначено, що в матеріалах перевірки відсутні відомості, які б свідчили про грубу недбалість чи навмисне порушення закону суддею під час розгляду справи та прийняття судового рішення.
119. Проаналізувавши висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, надані під час співбесіди, Комісія встановила таке.
120. Постановами від 19 лютого 2014 року № 333/1148/14-п та № 333/1149/14-п, від 20 лютого 2014 року № 333/1150/14-п, ухваленими суддею Тучковим С.С., на осіб накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн на підставі статті 185 КУпАП.
121. Постановами від 03 та 04 березня 2014 року осіб звільнено від адміністративної відповідальності на підставі вимог Закону № 743-VII.
122. Ухвалами апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2014 року всі постанови Комунарського суду міста Запоріжжя у справах № 333/1148/14-п, № 333/1149/14-п, № 333/1150/14-п скасовано, а провадження у справах закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційним судом було зауважено, що протоколи про адміністративне правопорушення і стан доказів, доданих до них, не давали суду достатніх підстав для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
123. На виконання положень Закону № 1188-VII прокуратурою Запорізької області до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції надіслано заяву про перевірку судді Тучкова С.С.
124. Оскільки Тимчасова спеціальна комісія не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, заяву передано до Вищої ради юстиції для продовження розгляду за загальною процедурою.
125. За результатами розгляду заяви Вищою радою юстиції прийнято рішення від 21 липня 2016 року № 1660/0/15-16 про відмову у відкритті дисциплінарної справи. У рішенні вказано, що суддею Тучковим С.С. було допущено порушення норм КУпАП під час розгляду трьох зазначених вище адміністративних матеріалів. Зміст протоколів про адміністративне правопорушення та додані до них як докази документи не надавали суду достатніх підстав для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Також поза увагою судді залишилась відсутність протоколів про адміністративне затримання цих осіб, як того вимагає стаття 261 КУпАП.
126. Водночас Вища рада юстиції зауважила, що допущені суддею порушення не є такими, що свідчать про порушення ним присяги, оскільки в матеріалах перевірки відсутні відомості, які б свідчили про грубу недбалість або навмисне порушення закону вказаним суддею.
127. Також у рішенні відзначено, що відповідно до статті 3 Закону № 1188-VII суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття тим одноособово або у складі колегії суддів рішень, зазначених у частині першій цієї статті. Проте лише той факт, що суддя приймав рішення, перелічені у частині першій статті 3 Закону № 1188-VII, не є підставою для притягнення його до відповідальності, якщо в діях судді відсутні ознаки порушення присяги або іншого дисциплінарного проступку, передбаченого частино першою статті 83 Закону (у редакції, що діяла на момент ухвалення судового рішення).
128. Виходячи з досліджених обставин, Комісія зазначає, що під час розгляду вказаних справ про адміністративні правопорушення кандидатом було допущено порушення норм процесуального законодавства, що підтверджується, зокрема, висновками суду апеляційної інстанції та встановленими Вищою радою юстиції обставинами.
129. Так, матеріали справ не містили достатніх доказів для висновку про вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених статтею 185 КУпАП, а також залишено поза увагою окремі істотні процесуальні аспекти, зокрема відсутність протоколів про адміністративне затримання. Це свідчить про недостатньо ретельну перевірку кандидатом доказів та обставин справ під час ухвалення відповідних рішень.
130. Надаючи оцінку цій обставині, Комісія також враховує історичний контекст, у якому здійснювався розгляд відповідних матеріалів про адміністративні правопорушення. Відмова тодішньої влади України від євроінтеграційного курсу спричинила масові акції громадянського протесту у всій державі, що в майбутньому отримало назву «Революція Гідності». Хоча Конституція України, на відміну від конституцій деяких інших демократичних держав, не містить позитивної норми щодо права народу на повстання, таке право іманентно входить у поняття «народовладдя».
131. Водночас участь в акціях громадської непокори не може звільняти учасників від виконання вимог працівників поліції (в досліджуваному періоді – міліції), якщо лише вони не є відверто злочинними.
132. Слід також зауважити, що надалі факт правомірності актів громадянської непокори було визнано державою, зокрема, шляхом прийняття 21 лютого 2014 року Закону № 743-VII, нормами якого звільнено від адміністративної відповідальності осіб, які брали участь в акціях протесту (стаття 4 Закону № 743-VII). У пояснювальній записці до законопроекту зазначалось: «У Преамбулі Загальної декларації прав людини вказано «...беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення». Ці норми міжнародного права, які ратифіковані Україною, гарантують кожній людині, права якої перестають охоронятися законом, і якщо існує загроза тиранії та гноблення з боку держави, вдатися як до засобу крайньої необхідності до усіх можливих способів захисту своїх прав та своєї людської гідності». З огляду на викладене, держава ретроспективно визнала дії протестувальників правомірними та допустимими попри можливу наявність в їхніх діях формального складу правопорушення.
133. Отже, аналізуючи викладені обставини в історичному контексті, Комісія враховує, що кандидатом було застосовано мінімальне адміністративне стягнення (пункт 116 цього рішення).
134. Комісією зважено й на те, що відповідно до вимог статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за статтею 185 КУпАП розглядаються судом протягом однієї доби. Такий обмежений строк розгляду справи жодним чином не знімає позитивного обов’язку суду повно та належно дослідити обставини справи, проте це може бути враховано під час аналізу та оцінювання на предмет можливої наявності в діях судді грубої недбалості або навмисного порушення закону.
135. Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, Комісія не встановила даних, які б свідчили про постановлення кандидатом політично вмотивованих рішень або про здійснення ним правосуддя з порушенням принципів незалежності та неупередженості.
136. Водночас допущені порушення свідчать про недостатній рівень сумлінності кандидата при розгляді зазначених адміністративних матеріалів. У зв’язку з викладеним Комісія зменшує кількість балів кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
137. Стосовно зазначення відомостей в пункті 17 декларації доброчесності судді за 2016 рік кандидат пояснив таке.
138. У зв’язку з прийняттям ним постанов у справах № 333/1148/14-п, № 333/1149/14-п та № 333/1150/14-п прокуратурою Запорізької області надіслано заяву про проведення стосовно нього перевірки на підставі вимог Закону № 1188-VII.
139. За результатами розгляду цієї заяви Вища рада юстиції рішенням від 21 липня 2016 року № 1160/0/15-16 відмовила у відкритті дисциплінарної справи.
140. Кандидат зазначив, що на момент заповнення декларації доброчесності судді за 2016 рік йому вже були відомі результати перевірки, проведеної Вищою радою юстиції. У зв’язку з цим він не мав мотивів для приховування цього факту в декларації доброчесності судді.
141. За словами кандидата, у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом № 743-VII жодних масових акцій протесту в Комунарському районні міста Запоріжжя не відбувалось. У нього також не було відомостей, які б підтверджували факт проведення масових акцій протесту 19 лютого 2014 року біля військової частини № 3033.
142. Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району та Виконавчий комітет Запорізької міської ради на запит кандидата повідомили, що до них не надходили звернення щодо проведення 19 лютого 2014 року мирних зібрань у Комунарському районі міста Запоріжжя.
143. Керуючись висновками Вищої ради юстиції, викладеними в рішенні про відмову у відкритті дисціплінарної справи стосовно Тучкова С.С., та відповідями, наданими органами місцевого самоврядування, про відсутність інформації щодо проведення мирних зібрань у вказану дату, кандидат задекларував, що ним не приймались одноособово або в колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону № 1188-VII. На переконання кандидата, якби він підтвердив у пункті 17 декларації доброчесності судді, що ним такі рішення приймались, це свідчило б про притягнення його до відповідальності, що суперечить фактам.
144. Водночас у пункті 18 декларації доброчесності судді він підтвердив, що проходив перевірку відповідно до Закону № 1188-VII.
145. На думку кандидата, викладене свідчить про відсутність у нього умислу приховувати інформацію, що підлягає декларуванню.
146. Кандидат також зауважив, що повідомлення про зазначення ним недостовірних тверджень у декларації доброчесності судді було предметом розгляду Комісії під час проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. За результатами проведення перевірки Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про декларування ним завідомо недостовірних тверджень (рішення від 07 жовтня 2019 року № 943/ко-19).
147. Крім того, з метою уникнення непорозумінь при тлумаченні правил заповнення декларації доброчесності судді, починаючи з декларації за 2018 рік, у пункті 17 кандидат підтверджує, що приймав такі рішення, а у полі для додаткових пояснень зазначає про рішення Вищої ради юстиції про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
148. Оцінюючи наведені кандидатом пояснення, Комісія зазначає, що вони в цілому спростовують доводи про наявність у кандидата умислу на приховування інформації під час заповнення декларації доброчесності судді за 2016 рік. Зокрема, Комісія враховує, що на момент подання декларації кандидату були відомі результати перевірки, проведеної Вищою радою юстиції, а також те, що він зазначив факт проходження такої перевірки у відповідному пункті декларації.
149. Водночас Комісія звертає увагу, що відповідно до рішення Вищої ради юстиції, кандидат підлягав перевірці саме у зв’язку з прийняттям рішень, передбачених статтею 3 Закону № 1188-VII. При цьому у вказаному рішенні прямо зазначено, що сам факт ухвалення таких рішень не є підставою для притягнення судді до відповідальності за відсутності ознак порушення присяги або дисциплінарного проступку.
150. За таких обставин кандидату було відомо про факт ухвалення ним рішень, які підпадають під сферу дії статті 3 Закону № 1188-VII, незалежно від результатів перевірки та відсутності підстав для притягнення його до відповідальності. Отже, зазначення у пункті 17 декларації доброчесності судді відомостей про неприйняття таких рішень є некоректним.
151. Комісія враховує, що така некоректність могла бути зумовлена помилковим розумінням кандидатом правової природи відповідних положень Закону № 1188-VII та їх співвідношенням з наслідками дисциплінарної відповідальності. Комісія також бере до уваги те, що в подальших деклараціях кандидат виправив зазначені відомості.
152. Комісія наголошує, що за показником «чесність» кандидат зобов’язаний надавати в декларації доброчесності судді достовірну та відому йому інформацію, про яку він має бути обізнаний. З огляду на те, що кандидату були відомі обставини ухвалення відповідних рішень та результати перевірки, проведеної Вищою радою юстиції, зазначення ним у декларації відомостей про неприйняття таких рішень не відповідає вимогам достовірності. У зв’язку з викладеним Комісія зменшує кількість балів кандидата за показником «чесність» у межах критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.
153. Стосовно відвідування тимчасово окупованого Криму упродовж 2014–2016 років кандидат пояснив таке.
154. У 2014 році громадяни нашої країни вперше зіткнулись з окупацією частини її території, очікували деокупацію найближчим часом. Будь-яких законодавчо встановлених заборон на відвідування тимчасово окупованого Криму не існувало, адже Крим – територія України. Під час перетину лінії розмежування надав паспорт громадянина України, про свій статус судді не повідомляв. За словами кандидата, за виключенням перевірки документів при перетині лінії розмежування, жодних інших контактів з представниками окупаційної влади він не мав.
155. Кандидат повідомив, що поїздки здійснювались з двох причин: оздоровлення дітей та вивезення належного батькам майна на підконтрольну Україні територію. Так, старша дитина кандидата ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, батьки кандидата є особами похилого віку із вадами здоров’я, тому він допомагав їм із вивезенням речей.
156. За словами кандидата, після 2016 року він змінив ставлення до таких поїздок, більше не вважав їх безпечними, тому ані він, ані члени його родини з тих пір не відвідували територію Криму.
157. Стосовно в’їзду у 2016 році на підконтрольну Україні територію через пункт пропуску 605 за відсутності відомостей про виїзд до Криму кандидат зазначив, що причини невідображення цієї інформації йому невідомі. Підтвердив, що влітку 2016 року він в’їхав до Криму через пункт пропуску 605, а потім через нього ж і повернувся. У цей період він перебував у щорічній відпусті відповідно до наказу голови суду від 01 червня 2016 року.
158. Кандидат зауважив, що інформація про перетин його матір’ю у 2014 та 2017 роках українсько-російського кордону не відповідає дійсності. Зокрема, у довідці, що містить інформацію щодо перетинів кордону, особа на ім’я ОСОБА_1, перетинаючи кордон з росією, надавала паспорт __ № НОМЕР_1. Мати кандидата має паспорт __ № НОМЕР_2, а паспорта громадянина України для виїзду за кордон вона ніколи не оформлювала.
159. Згідно з поясненнями кандидата поїздка його тещі та тестя на територію росії з 27 до 29 лютого 2016 року була зумовлена похороном матері тестя, яка померла 26 лютого 2016 року.
160. На підтвердження викладеного кандидат надав копії таких документів: медичних довідок доньки і батьків, наказу голови суду про надання йому щорічної відпустки, паспорта своєї матері, свідоцтва про смерть матері тестя.
161. За словами кандидата, він і вся його родина є патріотами України, що вони доводять своїми діями. Зокрема, він з 2012 року здійснює правосуддя в Комунарському районному суді міста Запоріжжя, розглядаючи в тому числі кримінальні провадження за обвинуваченням державних зрадників та колабарантів.
162. Керуючись власною оцінкою обставин та урахувавши пояснення кандидата, Комісія вважає, що встановлені факти не є достатньою самостійною підставою для визнання Тучкова С.С. таким, що не відповідає критерію професійної етики. Водночас поїздки на тимчасово окуповані території можуть бути причиною негативного впливу на авторитет правосуддя, тому Комісія вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
163. Стосовно судових рішень, постановлених російською мовою, кандидат пояснив, що такі рішення приймались ним упродовж 2012–2013 років відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі – КПК України 1960 року).
164. Так, згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Статтею 92 Конституції України встановлено, що порядок застосування мов визначається виключно законами України.
165. Вимогами статті 19 КПК України 1960 року (в редакції, чинній до 10 серпня 2012 року) було визначено, що судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим кодексом. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого цим кодексом порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.
166. З 10 серпня 2012 року статтю 19 КПК України 1960 року було викладено в новій редакції та встановлено, що мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону № 5029-VI (діяв з 10 серпня 2012 року до 28 лютого 2018 року).
167. Відповідно до вимог частини першої статті 14 Закону № 5029-VI, судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
168. Стаття 15 Закону № 5029-VI встановлювала, що мовою роботи та актів з питань досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, з безкоштовною допомогою перекладача.
169. Крім того, з метою сприяння виконанню зобов’язань України щодо реалізації норм Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Запорізькою обласною радо було прийнято рішення від 08 вересня 2010 року № 47 (зі змінами) та від 16 серпня 2012 року № 2. Указаними рішеннями було визначено, що російська мова як регіональна мова могла використовуватися на території Запорізької області в роботі місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, застосовуватися і вивчатися в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовуватися в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029-VI.
170. Водночас кандидат зауважив, що слухання кожної кримінальної справи, що розглядалась на підставі вимог КПК України 1960 року, він розпочинав українською мовою. За його словами, на початку розгляду справ з’ясовувалася думка учасників процесу щодо мови судочинства. У всіх справах, зазначених у висновку ГРД, сторони виявили бажання слухати справи російською мовою. Якби він проводив слухання, викладав вироки та постанови українською мовою, виникла б необхідність залучати до участі у справі перекладача, аби не допустити порушень вимог пункту «е» частини третьої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зважаючи на кількість таких кримінальних справ в області, залучення перекладачів не було можливим як через відсутність достатньої кількості фахівців, так і через брак фінансування.
171. Крім того, кандидат пояснив, що всі документи в кримінальних справах, які надходили в його провадження, зокрема висновки експертів, було викладено російською мовою як регіональною.
172. За таких обставин, на думку кандидата, використання ним російської мови впродовж 2012–2013 років при розгляді кримінальних справ у порядку КПК України 1960 року відповідало чинному на той час законодавству.
173. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, не вважає, що викладені обставини свідчать про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
174. Стосовно інформації, наданої ГРД, яка не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата, а саме щодо невідображення в майновій декларації за 2019 рік відомостей про фінансові установи, у яких відкрито рахунки кандидата та членів його сім’ї, Тучков С.С. повідомив таке.
175. Інформація, що підлягає відображенню в декларації, зазначена у статті 46 Закону № 1700-VII. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ (далі – Закон № 140-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 46 Закону № 1700-VII. Указану статтю було доповнено положенням про обов’язок зазначення в розділі 12.1 майнової декларації інформації про банки та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
176. Водночас пунктом 1 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 140-ІХ передбачено, що зміни до статті 46 вводяться в дію з 01 січня 2020 року. Пунктом 1¹ розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж закону визначено, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік інформація зазначається згідно з вимогами, що діяли до введення в дію передбачених цим законом змін до статті 46 Закону № 1700-VII.
177. Кандидат пояснив, що з огляду на викладені вище норми він не відображав інформації в розділі 12.1 майнової декларації за 2019 рік.
178. Комісія вважає надані кандидатом пояснення обґрунтованими та достатніми.
179. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Тучковим С.С., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики у 255 балів.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

180. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Тучков С.С. у сукупності набрав 701,13 бала.

181. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

182. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тучкова С.С. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

183. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Тучкова Сергія Сергійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Тучков Сергій Сергійович набрав 701,13 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Тучкова Сергія Сергійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                         Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                      Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                Роман КИДИСЮК