Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА(доповідач),
розглянувши повідомлення Вовка Павла Вячеславовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних Головою Вищої ради правосуддя Усиком Григорієм Івановичем (одночасно суддею Верховного Суду) у декларації доброчесності судді за 2023 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло повідомлення Вовка П.В. про декларування недостовірних тверджень у декларації доброчесності судді за 2023 рік Головою Вищої ради правосуддя (одночасно суддею Верховного Суду) Усиком Г.І. Заявник вважає інформацію, зазначену декларантом у графах 19, 20 та 26 декларації, а саме, що ним не порушувалась присяга судді та члена ВРП, а також те, що він сумлінно виконував професійні обов’язки, не відповідає дійсності.
У повідомленні вказано, що в інтерв’ю кореспонденту Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», яке було розміщено на офіційному сайті агентства 05 липня 2023 року, голова ВРП Усик Г.І. згадує всіх суддів Окружного адміністративного суду міста Києва (далі – ОАСК) в негативному контексті, що містить дискримінаційні ознаки та підриває їхній авторитет. Усик Г.І. протиставляє всіх суддів ОАСК іншим суддям, виділяє їх як окрему соціальну групу та робить висновки, які не ґрунтуються на нормах чинного на той час законодавства. На запитання про те, що, на його думку, буде з суддями ліквідованого ОАСК, зазначає таке: «Вони теж будуть подаватися на переведення, але стосовно них, мабуть, буде проводитися відповідна перевірка. В мене немає чіткої відповіді, хто її проводитиме. Ця процедура має бути прописана в законі. Тоді не буде жодних питань. У будь-якому випадку, думаю, що судді ОАСК без відповідної перевірки не потраплять до новоствореного суду, бо жоден з них не пройшов кваліфікаційне оцінювання, а без нього вони не можуть бути переведені до іншого суду. Тому побоювання, що їх автоматично переведуть у новий суд, даремні». Крім того, в інтерв’ю голова ВРП висловився і щодо наявності стосовно окремих суддів ОАСК дисциплінарних скарг.
На думку заявника, такі публічні висловлювання щодо колективу ОАСК є недостовірною інформацією, мають обвинувальний характер та висловлені з метою завдання репутаційної шкоди, що свідчить про порушення ним професійної етики та недотримання присяги судді та присяги члена ВРП.
Крім того, заявник зазначає, що Усик Г.І., будучи керівником органу, який приймає рішення щодо переведення суддів ліквідованих судів без конкурсу, у період з січня до грудня 2023 року не виконав покладений на нього обов’язок щодо організації такого переведення, закріплений у статті 22 Закону України «Про вищу раду правосуддя», що свідчить про несумлінне виконання ним професійних обов’язків.
Також заявник зазначає, що з відкритих джерел сайту ВРП вбачається низка систематичних порушень вимог антикорупційного законодавства з боку члена ВРП Маселка Р.А. під час голосування про затвердження порядків денних засідань, у які було включено його скарги. Головуючим в засіданнях Усиком Г.І. не вживалося заходів з висвітлення питання конфлікту інтересів щодо участі Маселка Р.А. як учасника дисциплінарних проваджень при визначенні кворуму, обговоренні, голосуванні за затвердження порядків денних. Указані обставини, на думку Вовка П.В., свідчать про порушення Усиком Г.І. присяги члена ВРП.
Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії повідомлення про недостовірність тверджень у декларації доброчесності передано на розгляд члену Комісії Мельнику Р.І.
13 березня 2025 року Комісією направлено Голові ВРП Усику Г.І. копію повідомлення Вовка П.В., запропоновано надати пояснення щодо наведеної у повідомленні інформації.
До Комісії пояснення Усика Г.І. щодо даного повідомлення про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних ним у декларації доброчесності судді за 2023 рік, не надходили.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23).
Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Положеннями частини п’ятої статті 62 Закону встановлено, що за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності вважаються достовірними.
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Отже, декларація доброчесності судді є одним із інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є тягарем, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.
Головою Вищої ради правосуддя Усиком Г.І. (одночасно суддею Верховного Суду) у пункті 19 Декларації твердження: «Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки», у пункті 20 Декларації твердження: «Мною не порушувалася присяга судді, адвоката чи інша професійна присяга», у пункті 26: «Мною дотримувалися правила професійної етики» надано ствердну відповідь.
Згідно з пунктом 170 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) (далі – Регламент) Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Підпунктом 171.2 пункту 171 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту визначено, що предметом перевірки є: з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Підпунктом 173.6 пункту 173 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту передбачено, що повідомлення має містити конкретну інформацію, яка підтверджує недостовірність чи неповноту відомостей або тверджень у відповідній декларації і може бути перевірена.
Пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді встановлено, що в Декларації зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
За змістом наведених норм Закону вказаний дисциплінарний проступок може мати місце лише у випадку внесення суддею до декларації доброчесності судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.
Крім того, інформація, що може свідчити про недостовірність тверджень у декларації доброчесності судді, має базуватися на відповідних фактах, перевірка яких може бути здійснена Комісією в межах наданих їй повноважень.
У поданому до Комісії повідомленні Вовк П.В. фактично надає свою оцінку щодо висловленої позиції та наведених в інтерв’ю від 05 липня 2023 року аргументів, зазначає про те, що Усиком Г.І. повідомлялися недостовірні відомості, висувалися публічні обвинувачення, що є порушенням професійної етики та недотриманням присяги судді. Однак жодних доказів, які б свідчили про факти обвинувачень конкретних осіб, зокрема заявника, у повідомленні не міститься. Висловлена головою ВРП позиція щодо низки поставлених йому запитань є відкритою загальновідомою інформацією та не містить жодних ознак упередженого ставлення до конкретного кола осіб.
Посилання Вовка П.В. на неналежне виконання Головою ВРП Усиком Г.І. своїх професійних обов’язків також не знайшло свого підтвердження під час розгляду цього повідомлення, наведені заявником факти є виключно оціночними судженнями та не містять конкретних доказів.
Зважаючи на викладене, доводи Вовка П.В. про умисне декларування Головою Вищої ради правосуддя Усиком Г.І. (одночасно суддею Верховного Суду) завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у пунктах 19, 20 та 26 декларації доброчесності судді за 2023 рік є припущеннями автора повідомлення та не підтверджені під час проведення Комісією перевірки цього повідомлення.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.
Згідно з пунктом 60.5 Регламенту Комісія у складі колегії ухвалює рішення за результатами перевірки декларації родинних зв’язків судді чи декларації доброчесності судді.
Згідно з підпунктом 184.3 пункту 184 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту за результатами розгляду питання про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Ураховуючи встановлені перевіркою обставини, Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних головою Вищої ради правосуддя Усиком Г.І. (одночасно суддею Верховного Суду) у декларації доброчесності судді за 2023 рік, тому підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відсутні.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпунктом 184.3 пункту 184 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Вовка Павла Вячеславовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних Головою Вищої ради правосуддя Усиком Григорієм Івановичем (одночасно суддею Верховного Суду) у декларації доброчесності судді за 2023 рік.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
