Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Куцарова Віталія Івановича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Куцарова Віталія Івановича призначено на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області строком на п’ять років.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до частин першої, другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Куцарова В.І.
Суддя Куцаров В.І. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 69,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 61,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 131,25 бала.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання); дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 29.01.2019 № 14/зп-19 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. За результатами іспиту Куцарова В.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Куцаров В.І. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє Куцарова В.І., Комісією в межах повноважень надіслано запити до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України та Міністерства оборони України.
У матеріалах суддівського досьє та інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин, що свідчили б про порушення суддею Куцаровим В.І. принципу політичної нейтральності, недотримання суддівської етики з підстав, передбачених підпунктами 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.
Під час дослідження матеріалів суддівського досьє Куцарова В.І. та проведення співбесіди із суддею Комісією встановлено таке.
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінено за такими показниками.
Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування. За цим показником Куцаров В.І. набрав 69,75 бала.
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. За цим показником Куцаров В.І. набрав 61,5 бала.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 131,25 бала, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР); судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку кількості скасованих та змінених судових рішень, навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди з урахуванням пояснень судді ці показники оцінено в 30 балів.
Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди з урахуванням пояснень судді та наданих підтверджувальних документів Комісія оцінила ці показники в 1 бал.
Таким чином, за критерієм професійної компетентності відповідність судді оцінено Комісією в 162,25 бала.
Відповідність судді Куцарова В.І. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання).
На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено цей критерій в 66 балів.
Відповідність судді Куцарова В.І. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість). На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено цей критерій у 100 балів.
Оцінюючи відповідність судді Куцарова В.І. за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія враховує таке.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді, а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 параграфа 9 розділу II Регламенту передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
ГРД 18.06.2024 надіслала до Комісії висновок про невідповідність судді Куцарова В.І. критеріям доброчесності та професійної етики.
Підставами для висновку слугували такі обставини:
-
- У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2018 рік суддя задекларував право безоплатного користування автомобілем «Subaru OUTBACK» 2017 року випуску, вартістю на дату набуття права в лютому 2018 року 224 491 грн (еквівалентно 8 253 дол. США), власником якого є батько судді ОСОБА_1. Середня вартість вказаного автомобіля становить 17 543 дол. США, що свідчить про заниження його вартості мінімум вдвічі. Ураховуючи, що батько судді є особою похилого віку та стосовно нього відсутні відомості про будь-які офіційні доходи з 1998 року, є сумнів у наявності фінансової спроможності придбати вказаний автомобіль. Твердження судді про те, що автомобіль було придбано за рахунок заощаджених батьком коштів, які він отримав під час закордонного відрядження в Лівію у 1982 – 1984 роках, не заслуговують на увагу, оскільки відсутні докази на підтвердження розміру отриманих батьком доходів. Сума коштів, отриманих батьком судді за відчуження квартири згідно з договором купівлі-продажу від 18.07.2017, набутої ним в порядку спадкування, становила 182 000 грн (еквівалентно 6 934 дол. США). Водночас вартість автомобіля становила 8 050 дол. США. Цей транспортний засіб додатково потребував витрат на ремонт.
- Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень матері судді ОСОБА_2 на праві приватної власності належить таке нерухоме майно:
- садовий будинок площею 146,3 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Дата набуття права – 08.09.2022, вартість 1 097 004,39 грн;
- земельна ділянка для індивідуального садівництва площею 0,0511 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Дата набуття права – 08.09.2022, вартість 49 240,96 грн;
- нежитлове приміщення № 17 площею 58,8 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Дата набуття права – 22.03.2018.
Відповідно до декларацій за 2015 – 2021 роки суддя вказав право безоплатного користування дружиною автомобілем «Suzuki Grand Vitara» 2008 року випуску, який належить на праві власності матері судді. Вартість аналогічного автомобіля (станом на сьогодні) становить 9 400 дол. США.
Ураховуючи, що мати судді є особою похилого віку, а в період з 2013 до 2018 року мала незначний дохід у загальній сумі 145 379 грн, є сумнів у наявності фінансової спроможності придбати вказане майно. Твердження судді про те, що автомобіль було придбано за рахунок заощаджених батьком коштів, які він отримав під час закордонного відрядження в Лівію у 1982 – 1984 роках, не заслуговують на увагу, оскільки відсутні докази на підтвердження розміру отриманих батьком доходів. Вартість придбаного матір’ю судді нежитлового приміщення становила 151 829 грн (еквівалентно 5 777 дол. США). Водночас попереднім власником це майно було придбано у 2010 році за 288 361 грн (еквівалентно 36 000 дол. США), а балансова вартість становила 182 044, 80 грн (еквівалентно 22 755 дол. США). Сумнівним є те, що вартість вказаного нежитлового приміщення могла бути дешевшою у шість разів, незважаючи на рік побудови. Оскільки відсутні документи на підтвердження вартості автомобіля «Suzuki Grand Vitara» 2008 року випуску, наявні сумніви, що коштів від його відчуження вистачило для придбання садового будинку та земельної ділянки.
Отже, є обґрунтований сумнів у наявності в батьків судді коштів на придбання «Subaru OUTBACK» 2017 року випуску, «Suzuki Grand Vitara» 2008 року випуску, нежитлового приміщення, садового будинку та земельної ділянки.
-
- У декларації за 2015 рік суддя зазначив заборгованість у сумі 333 990 грн та заощадження в сумі 5 400 дол. США, 3 600 євро, 21 000 грн. Водночас згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дохід судді у 2015 році становив 64 363 грн. З наведеного вбачається неможливість погашення суми заборгованості навіть частково за рахунок отриманого у 2015 році доходу та заощаджень, ураховуючи також витрати на утримання родини з трьома дітьми та інші побутові витрати.
У декларації за 2016 рік суддя вказав сплачену в рахунок основної суми позики (кредиту) суму в розмірі 166 995 грн, прощені відсотки – 166 995 грн, заощадження – 4 350 дол. США, 2 150 євро, 98 000 грн.
Водночас з огляду на задекларовані доходи судді (у 2015 році – 83 283 грн, у 2016 році – 174 449 грн) вказаних коштів недостатньо для сплати зазначеної суми заборгованості, ураховуючи заощадження та здійснення витрат на утримання сім’ї. ГРД критично оцінює надані суддею заяви його друзів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у яких йдеться про надання у 2016 році на невизначений строк безпроцентної позики в розмірі 60 000 грн (еквівалентно 2 350 дол. США) та 50 000 грн (еквівалентно 1 960 дол. США) відповідно, оскільки в декларації за 2017 рік суддя відобразив збільшення заощаджень з 4 350 дол. США до 6 850 дол. США, з 2 150 євро до 4 150 євро, а у декларації за 2018 рік – з 6 850 дол. США до 10 350 дол. США, з 73 000 грн до 92 000 грн. Водночас, задекларований сукупний дохід судді та його сім’ї у 2017 та 2018 роках становив 239 000 грн та 276 000 грн відповідно, ураховуючи витрати на побутові потреби сім’ї та утримання двох автомобілів.
Задекларовані прощені відсотки в сумі 166 995 грн (еквівалентно 6 536 дол. США) мають ознаки вигоди, легальність походження якої викликає сумнів. Безоплатно отримані грошові кошти містять ознаки подарунка, обмеження щодо отримання яких встановлені антикорупційним законодавством.
1.4. Суддя задекларував право користування автомобілем «Opel Vectra» 2007 року випуску, зазначивши в декларації за 2015 рік власником ОСОБА_5, а у декларації за 2016 рік – ОСОБА_6. Указані особи не є членами сім’ї судді. Безоплатне користування суддею автомобілем є порушенням вимог антикорупційного законодавства та залежно від суми заощаджених коштів на користуванні може свідчити про наявність ознак корупційного правопорушення.
2. У 2018 році суддя Куцаров В.І., рухаючись у напрямку «Київ-Одеса» під час керування транспортним засобом «Opel» порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності.
У 2019 році Куцаров В.І. звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно з обставинами справи суддя керував транспортним засобом «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстровано на ОСОБА_7.
Водночас, у деклараціях за 2018 та 2019 роки суддя не задекларував вказані транспортні засоби («Opel» та «Land Rover») як такі, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності або перебувають у їхньому володінні чи користуванні.
3.1. У пункті 22 декларації доброчесності за 2017 рік суддя вказав, що ним не здійснювалось вчинків, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Водночас 29.11.2017 Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області складено адміністративний протокол № 772330 за скоєння Куцаровим В.І. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та накладено штраф у розмірі 255 грн.
3.2. У пункті 22 декларації доброчесності за 2018 рік суддя вказав, що ним не здійснювалось вчинків, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
Однак, згідно з постановами Приморського районного суду міста Одеси від 21.02.2018 та від 11.05.2018 у справі № 522/1963/18, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 386681 від 16.01.2018 Куцаров В.І., керуючи транспортним засобом, вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Отже, Куцаров В.І. вказав недостовірні відомості в деклараціях доброчесності судді за 2017 та 2018 роки з метою приховування факту вчинення адміністративних правопорушень.
4. Суддя Куцаров В.І. допустив судову тяганину без поважних на те причин, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, внаслідок чого провадження у справах було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (справи №№ 522/13608/18, 522/20235/18, 522/10468/18, 522/7884/18, 522/1000/18, 522/15964/18, 522/1538/18, 522/6012/19, 522/432/19, 522/20235/18). Зазначені дії судді мали наслідком уникнення покарання особами, винними у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 172-6 КУпАП.
Суддя Куцаров В.І. допустив судову тяганину без поважних на те причин, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, внаслідок чого провадження у справах було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (справи №№ 483/1056/17, 483/940/17, 483/1064/17, 483/1063/17, 483/1122/17, 483/1123/17, 483/1982/17, 483/620/21). Також суддя повертав матеріали про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення для належного оформлення (справи №№ 483/407/18, 483/436/18, 489/2125/18, 483/508/20). Зазначені дії судді мали наслідком уникнення покарання особами, винними у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 130 КУпАП. Натомість у справах №№ 483/844/17, 483/567/18, 483/1606/19, 483/2071/19 із аналогічними фактичними обставинами суддя приймав постанови про притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
ГРД також надала інформацію, яка не є самостійною підставою для висновку, однак має бути врахована в сукупності з іншими відомостями, установленими під час кваліфікаційного оцінювання судді.
1. Дружина судді ОСОБА_8, а також діти судді ОСОБА_9, ОСОБА_10 перетинали кордон України з російською федерацією та відвідували територію вказаною країни у квітні – липні 2016 року.
2. У деклараціях за 2016, 2017 та 2018 роки суддя зазначив місцем свого фактичного проживання місто Одесу. Куцаров В.І. призначений на посаду судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, де здійснював правосуддя з грудня 2016 року до липня 2018 року. Водночас він не задекларував жодних об’єктів нерухомості, які б використовувались ним у місті Очакові протягом 2016 – 2018 років, ураховуючи, що відстань від міста Очакова до міста Одеси становить 142 км в один бік (приблизно 2 год 14 хв руху автомобільним транспортом). Суддя пояснив, що у зв’язку із відсутністю службового житла та складністю щоденно прибувати з міста Одеси до міста Очакова він використовував службовий кабінет із обладнаними додатковими приміщеннями, зокрема технічними. Водночас суддя не відобразив право користування вказаним приміщенням суду.
3. Згідно з відомостями Єдиного реєстру довіреностей у 2018 році Куцаров В.І. видав на ім’я ОСОБА_11 довіреність на представництво інтересів у Регіональних сервісних центрах МВС України, зокрема будь-якому підрозділі Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, стосовно дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.09.2019. Водночас не з’ясованим є питання, яким чином довіреність стосувалася події, яка виникла значно пізніше.
Ухвалою у справі № 522/18412/18 Куцаров В.І. як слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку. Учасником вказаного кримінального провадження є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРМАГ ЕЙДЖЕНСІЗ». За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником вказаного товариства є ОСОБА_12, який, ймовірно, є близьким родичем ОСОБА_11 (близькою особою судді Куцарова В.І.).
Стосовно обставин і фактів, викладених у висновку ГРД, суддя надіслав до Комісії письмові пояснення та підтверджувальні документи, які підтримав під час співбесіди.
1.1 Стосовно безоплатного права користування автомобілем «Subaru OUTBACK» 2017 року випуску, який належав на праві власності батькові, суддя пояснив, що авто було придбано у США на страховому аукціоні за 8 050 дол. США у незадовільному технічному стані. Долучив копії таких документів: довідки № 3/4 від 14.05.1984 про перебування ОСОБА_1 у відрядженні за кордоном у Лівії з 04.09.1984 до 12.05.1984; довідок № 99 від 16.02.1982 та № 04068210 від 10.03.1992 про відкриття рахунка в банку в іноземній валюті (фунти стерлінги); свідоцтва про право на спадщину за заповітом; договору купівлі-продажу квартири від 18.07.2017; інвойсу на автомобіль «Subaru OUTBACK» 2017 року випуску; скрін-шот сторінки із сайту «Авто Ріа». Водночас вказав про неможливість долучення доказів на підтвердження коштів, отриманих батьком під час закордонного відрядження, з тих підстав, що банку, у якому було відкрито рахунок, на сьогодні немає.
Куцаров В.І. пояснив, що сума коштів, отриманих батьком за відчуження квартири згідно з договором купівлі-продажу від 18.07.2017, набутої у порядку спадкування, становила 182 000 грн (еквівалентно 6 934 дол. США). Тобто різниця між сумою коштів, отриманих батьком у зв’язку з відчуженням квартири, та сумою коштів, за які придбано автомобіль «Subaru OUTBACK» 2017 року випуску, становила приблизно 1 100 – 1 200 дол. США. Оскільки батько все життя працював, на переконання судді він мав фінансову спроможність придбати вказаний автомобіль.
1.2. Стосовно придбання матір’ю нежитлового підвального приміщення суддя пояснив, що його придбано за 151 829 грн (еквівалентно 5 700 дол. США), що підтверджується договором купівлі-продажу. Низька вартість обумовлена незадовільним технічним станом.
Стосовно придбання матір’ю садового будинку та земельної ділянки, Куцаров В.І. пояснив, що їх придбано за 30 000 дол. США за кошти, отримані від відчуження автомобіля «Suzuki Grand Vitara» 2008 року випуску, який перебував у її власності, заощаджень сім’ї, а також коштів, отриманих у позику.
Стосовно автомобіля «Suzuki Grand Vitara» 2008 року випуску суддя пояснив, що його було придбано батьками за їх власні заощадження. Цим автомобілем він періодично користувався для потреб сім’ї.
Фінансову спроможність матері придбати вказане майно з огляду на її невисокий дохід пояснив тим, що у 1982 – 1984 роках його батько ОСОБА_1, перебуваючи в закордонному відрядженні в Лівії, мав високу заробітну плату в іноземній валюті, яку було конвертовано в долари США.
Звертає увагу на те, що батьки все життя працювали, мали власні заощадження, та надавали його сім’ї фінансову допомогу.
1.3. Стосовно легальності походження коштів судді та його сім’ї, задекларованих у 2015 – 2018 роках як заощадження, суддя надав такі пояснення.
У 2016 році вперше подав декларацію за 2015 рік, тому задекларував заощаджені грошові кошти. У 2015 або 2016 році (не може точно пригадати) банк, у якому було отримано кредит на придбання автомобіля «Subaru Forester» 2006 року випуску, надав можливість сплатити 50 % суми заборгованості за основною сумою без нарахованих відсотків, чим він скористався. Кошти в сумі 110 000 грн на сплату вказаної заборгованості позичив у друзів, а саме 60 000 грн у ОСОБА_3 та 50 000 грн у ОСОБА_4. Оскільки цей правочин здійснено на суму, яка не перевищувала граничний розмір декларування, у декларації за 2016 рік її не відображено як позику. У зв’язку з тим, що пропозиція про погашення 50 % кредиту та списання решти 50 % була запропонована банком, суддя вважає, що збитки останньому завдано не було. Сукупний дохід судді та сім’ї в 2017 році у сумі 239 000 грн надав можливість заощадити кошти, які були відображені у декларації. Сукупний дохід судді та сім’ї в 2018 році у сумі 276 000 грн, який збільшився порівняно з 2017 роком, надав можливість заощадити кошти, які були відображені в декларації. Водночас у 2017 та 2018 роках не витрачав кошти на утримання двох автомобілів, оскільки користувався ними не постійно, а лише за потреби.
1.4. Стосовно декларування права користування автомобілем «Opel Vectra» 2007 року випуску, зазначивши в декларації за 2015 рік власником ОСОБА_5, а в декларації за 2016 рік – ОСОБА_6, які на думку ГРД не є членами сім’ї судді, пояснив таке. Указаний транспортний засіб на праві користування належав чоловіку двоюрідної сестри дружини ОСОБА_6, який працював далекобійником. У зв’язку із тривалою відсутністю вказаної особи на території України та з метою підтримання технічного стану автомобіля періодично та безоплатно ним користувався. ОСОБА_5 була власником автомобіля до його переоформлення на ОСОБА_6 Вважає, що таке безоплатне користування автомобілем, який належав на праві власності його родичу ОСОБА_6, не є порушенням вимог антикорупційного законодавства.
2. Стосовно недекларування у 2018 та 2019 роках права власності, володіння або користування автомобілями «Opel» та «Land Rover» пояснив, що дійсно, керуючи вказаними транспортними засобами, стосовно нього було складено адміністративні протоколи. Оскільки транспортні засоби використовувалися ним одноразово, були відсутні підстави для їх декларування.
3. Стосовно зазначення в пункті 22 декларації доброчесності за 2017 рік твердження, що ним не здійснювалось вчинків, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності, пояснив, що неправильно тлумачив вказані вимоги, а відповідні роз’яснення були відсутні. Указав, що не мав умислу та наміру приховувати таку інформацію.
Стосовно зазначення в пункті 22 декларації доброчесності за 2018 рік твердження, що ним не здійснювалось вчинків, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності, пояснив, що постановою Приморського районного суду міста Одеси від 11.05.2018, яка набрала законної сили, стосовно нього закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із відсутністю в діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Тому вважає, що в декларації доброчесності судді за 2018 рік ним вказано достовірні відомості.
4. Стосовно порушення строків розгляду справ, внаслідок чого їх було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, суддя пояснив таке.
Розгляд справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, винних у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 172-6 КУпАП, відбувався за обов’язкової участі осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, як того вимагає частина друга статті 268 КУпАП. Справи було закрито у зв’язку з тим, що частина матеріалів надходила в його провадження після спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, а в частині матеріалів такий строк спливав після їх надходження у провадження, зокрема через 19, 6, 37 днів.
Стосовно закриття справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, винних у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 130 КУпАП, пояснив, що, закриваючи провадження у справах у зв’язку із відсутністю в діях складу правопорушення, ураховував допущені працівниками патрульної поліції вимоги щодо правил зупинки транспортних засобів, огляд водіїв на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння, недоведеність факту керування транспортним засобом особою, яка притягається до відповідальності тощо.
Повертаючи протоколи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності на дооформлення, виходив з того, що вони були складені з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 256 КУпАП, зокрема таких, як наявність помилок у датах складання протоколу та скоєння адміністративного правопорушення, неточність у зазначенні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність діагнозу щодо стану наркотичного сп’яніння особи, неможливість сповіщення особи про розгляд справи тощо.
Після призначення на посаду судді в будівлі Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області йому було надано робочий кабінет із технічним приміщенням санвузла, де він за власні кошти зробив ремонт і придбав меблі. У зв’язку з неможливістю кожного дня долати відстань із місця проживання – міста Одеси, до міста Очакова, де здійснював правосуддя, користувався цими приміщеннями. Однак не декларував це місце проживання у зв’язку з тим, що воно використовувалося також іншими працівниками суду.
Стосовно надання на ім’я ОСОБА_11 довіреності на представництво інтересів, суддя пояснив, що такі дії були пов’язані з необхідністю отримання в Регіональних сервісних центрах МВС України посвідчення водія, тимчасово вилученого в нього працівниками поліції внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 16.01.2018.
Куцаров В.І. зазначив, що учасник кримінальної справи № 522/18412/18, яка перебувала в його провадженні, – засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМАГ ЕЙДЖЕНСІЗ» ОСОБА_12, не є близькою особою ОСОБА_11.
Стосовно перетину державного кордону України з російською федерацією дружиною та дітьми, Куцаров В.І. пояснив, що такі поїздки були пов’язані з відвідуванням близьких родичів до призначення його на посаду судді.
Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими.
Однак Комісія встановила інші додаткові обставини, які були проаналізовані та враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Під час проведення співбесіди в Комісії виникло питання стосовно отримання суддею у 2016 році доходу у вигляді додаткового блага та виконання ним у зв’язку з цим податкового обов’язку зі сплати податків та зборів, що справляються в Україні.
Так, у декларації за 2015 році суддя в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» задекларував несплачені зобов’язання за кредитом у розмірі 333 990 грн. Особа, на користь якої виникло фінансове зобов’язання – ПАТ «Креді Агріколь Банк». Дата виникнення зобов’язання – 15.12.2006.
У декларації за 2016 рік суддя в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» задекларував зобов’язання в розмірі 166 995 грн, вид зобов’язання – «розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту)», особа, на користь якої виникло фінансове зобов’язання – ПАТ «Кредит Агріколь Банк», дата виникнення зобов’язання – 15.12.2006.
У декларації за 2016 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» суддя задекларував дохід у розмірі 166 995 грн, вид доходу – «Інше – прощені відсотки по кредиту», джерелом доходу зазначено Куцарова В.І.
З’ясовуючи правову природу отриманих суддею доходів у вигляді додаткового блага, Комісія виявила таке.
Між АТ «Індустріально-експортний банк» та Куцаровим В.І. 15.12.2006 укладено кредитний договір № 635-А, відповідно до якого Куцаров В.І. отримав кредитні кошти в розмірі 28 500 дол. США зі сплатою 9,5 % річних строком на 72 місяці.
Унаслідок неналежного виконання Куцаровим В.І. своїх зобов’язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 111 304,48 грн.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 26.06.2014 у справі № 2-3584/11 задоволено позов ПАТ «Креді Агріколь Банк» (правонаступник АТ «Індустріально-експортний банк»). Стягнуто в солідарному порядку з Куцарова В.І., ОСОБА_8, ОСОБА_13 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором від 15.12.2006 № 635-А у розмірі 111 304,48 грн.
Київським районним судом міста Одеси 16.07.2014 видано виконавчий лист у справі № 2-3584/11 про стягнення з Куцарова В.І. заборгованості.
Суддя під час співбесіди повідомив, що станом на 2015 рік його заборгованість перед ПАТ «Креді Агріколь Банк» за кредитним договором виплачена не була. Згодом від банківської установи йому надійшла пропозиція сплатити 50 % кредиту з одночасним прощенням (анулюванням) банком решти 50 % боргу. Куцаров В.І. зазначив, що прийняв вказану пропозицію й заборгованість перед банківською установою була погашена в повному обсязі у 2016 році.
Згідно з постановою Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.07.2019, якою закінчено виконавче провадження № 51677194 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду міста Одеси № 2-3584/11, 25.03.2016 Куцаров В.І. погасив заборгованість перед ПАТ «Креді Агріколь Банк» за кредитним договором від 15.12.2006 № 635-А.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб у 2016 році Куцарову В.І. нараховано та виплачено дохід у розмірі 166 995,63 грн. Податковим агентом означеного доходу є АТ «Креді Агріколь Банк», ознака доходу – «126» (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо), сума утриманого податку (нарахованого/перерахованого) – 0.
За змістом пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час отримання Куцаровим В.І. додаткового блага, далі – ПК України) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Пунктом 162.1 статті 162 ПК України визначено, що фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об’єктом оподаткування резидента є, серед іншого: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором.
Отже, у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку додаткове благо визначається як дохід. Своєю чергою сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу.
Таким чином, внаслідок прощення банком заборгованості у 2016 році Куцаров В.І. отримав дохід у вигляді додаткового блага. Така сума коштів включається до оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Куцаровим В.І. не виконано податкового обов’язку зі сплати податків та зборів, що справляються в Україні, з суми вказаного вище доходу. Не надано суддею доказів сплати означеного податку і збору податковим агентом, у разі якщо такий факт мав місце.
Згідно з вимогами підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України у разі прощення (анулювання) боргу у громадянина виникає обов’язок подати до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи, сплатити податки та збори з такого доходу в порядку та у розмірах, встановлених чинним законодавством України.
Суддя Куцаров В.І. не представив Комісії пояснень щодо неподання ним як фізичною особою – платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік із відображенням доходу, отриманого платником як додаткове благо.
Під час проведення співбесіди обговорювалась інформація про підстави скасування і зміни судових рішень за останні п’ять років здійснення суддею правосуддя.
Згідно з пунктом 8 розділу V Положення суддя не пізніше 10 робочих днів з моменту оприлюднення (отримання) повідомлення про призначення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді зобов’язаний подати до Комісії заповнену анкету судді згідно з додатком 1, а також інформацію про підстави скасування і зміни за останні п’ять років здійснення суддею правосуддя судових рішень згідно з додатками 2 і 3.
Указом Президента України від 19.07.2018 № 211/2018 «Про тимчасове переведення суддів» суддю Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Куцарова В.І. переведено шляхом відрядження строком до одного року до Приморського районного суду міста Одеси.
Стосовно надмірного судового навантаження під час відрядження до Приморського районного суду міста Одеси в період з 19.07.2018 до 18.07.2019 суддя пояснив, що воно відповідало середньому показнику навантаження на інших слідчих суддів суду. За період відрядження не використовував відпустки, що зумовило високий показник розглянутих справ.
Опрацювавши інформацію про змінені і скасовані судові рішення за допомогою ЄДРСР, Комісія встановила непоодинокі випадки істотного порушення суддею вимог кримінального процесуального закону під час здійснення правосуддя, зокрема у справах №№ 522/15083/18, 522/20315/18, 522/13807/18, 522/1848/19, 522/896/19, 522/2227/17, 522/19484/18, 522/13398/18.
Відповідно до висновків суду апеляційної інстанції у вказаних справах підставами для скасування судових рішень, постановлених суддею Куцаровим В.І., слугували такі обставини: суддя порушив вимоги статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), яка визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні; суддя здійснив розгляд обвинувального акта за обвинуваченням особи фактично без стадії судового розгляду; застосовуючи запобіжний захід строком на 30 днів, в ухвалі суду суддя неправильно визначив дату, до якої він діє; обираючи запобіжний захід, суддя визначив заставу в розмірі 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 249 730 грн, але остаточно встановив такий розмір у 2 500 000 грн, що суперечить одне одному; відсутність у матеріалах кримінального провадження журналу судового засідання щодо розгляду суддею питання про застосування запобіжного заходу; суддя розглянув скаргу на постанову слідчого без виклику у справі сторін провадження.
Комісія звернула увагу на факт істотного порушення суддею Куцаровим В.І. вимог кримінального процесуального закону під час розгляду справи № 522/19484/18. Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу про виправлення описки у вироку, виходив з того, що суддя фактично змінив вирок в частині призначення додаткового покарання, що не є виправленням описки чи арифметичної помилки. Крім того, апеляційний суд посилався на те, що ухвала була винесена незаконним складом суду за відсутності секретаря та інших учасників провадження, а також на те, що в матеріалах справи відсутній журнал судового засідання та відповідний запис у ньому.
Частинами першою та другою статті 379 КПК України передбачено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина перша статті 412 КПК України).
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 (справа № 11-84сап21) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя.
Зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя в демократичному суспільстві, яка полягає в необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному разі правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя. Вони не можуть виправдовуватися необхідністю забезпечення єдності судової практики чи верховенства права, оскільки за своєю суттю становлять ігнорування процесуального права, дотримання якого очікується суспільством як складової частини верховенства права.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає того, щоб у разі остаточного вирішення судами питання їхнє рішення не ставилося під сумнів. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Під час обговорення підстав скасування і зміни судових рішень Куцарова В.І. Комісія дійшла висновку про недбале ставлення до обов’язків судді при здійсненні правосуддя, відсутність належного розуміння вимог кримінального процесуального закону та вмінь аналізувати помилки з метою недопущення їх у майбутньому.
Указане демонструє невміння суддею застосовувати знання у сфері права, про що свідчать підстави скасування судових рішень.
Положеннями частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя вживає розумних заходів для збереження та розширення своїх знань, удосконалення практичного досвіду та особистих якостей, необхідних для належного виконання ним своїх обов’язків, використовуючи для цих цілей засоби навчання та інші можливості, що в умовах судового контролю мають бути доступні для суддів.
Отже, дотримання суддею високих стандартів поведінки охоплює як дії судді в особистому житті, так і при прийнятті ним процесуальних рішень у його професійній діяльності. Саме такого підходу притримується КРЄС, надаючи свої висновки щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості. Так, відповідно до пункту 8 Висновку КРЄС № 3 (2002) етичні аспекти поведінки суддів треба проаналізувати з кількох причин. Методи, які використовуються для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя. Повноваження, надані суддям, регулюються не тільки внутрішнім правом, яке є волевиявленням нації, але й принципами міжнародного права та правосуддя, що визнаються сучасними демократичними суспільствами (пункт 12 Висновку КРЄС № 3 (2002).
Професійні стандарти європейських суддів визначено КРЄС у пункті 49 Висновку № 3 (2002). До таких стандартів КРЄС відносить: обов’язок суддів приймати рішення з урахуванням усіх особливостей застосування відповідних юридичних норм та забезпечувати високий рівень професійної компетентності; наявність у суддів високого рівня професійної обізнаності та виконання ними своїх обов’язків ретельно.
Як зазначено у висновку № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, щоб бути якісним, судове рішення повинно сприйматися сторонами та суспільством у цілому як таке, що стало результатом коректного застосування юридичних правил, справедливого процесу та правильної оцінки фактів, а також як таке, що може бути ефективно реалізованим. Лише у такому випадку сторони будуть переконані, що їхню справу було розглянуто й вирішено справедливо, а суспільство сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної гармонії (пункт 31).
Відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.
У пунктах 13, 17 та 114 Коментарів до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що саме упевненість громадськості в незалежності судів, доброчесності їхніх суддів, неупередженості та дієвості процесів лежить в основі судової системи країни.
Особи, відібрані на судові посади, повинні бути доброчесними та мати належну підготовку або кваліфікацію у сфері права.
Суддя повинен бути готовим до того, що він стане об’єктом прискіпливої уваги і обговорення з боку суспільства, тому він має прийняти ряд обмежень щодо своїх дій, які могли би здатися обтяжливими пересічному громадянину. Суддя має прийняти ці обмеження добровільно і охоче, навіть якщо його/її дії не викликали б осуду, якби їх вчинили інші громадяни чи представники інших професій. Це стосується як професійної, так і особистої поведінки судді. Законність поведінки судді, будучи досить важливим аспектом, не є єдиним мірилом правильності такої поведінки.
Компетентність при виконанні суддею своїх обов’язків вимагає знань в області права, відповідних навичок, скрупульозності та підготовки. Професійна компетентність судді має бути очевидною під час виконання ним чи нею своїх обов’язків. В окремих рідкісних випадках брак компетентності може бути наслідком недостатнього досвіду, проблем, пов’язаних із особливостями особистості або темпераменту, чи призначення на посаду судді людини, яка не підходить для неї, що й виявляється під час виконання такою особою суддівських обов’язків.
Твереза оцінка, об’єктивність рішень та оперативність дій – це все риси старанного судді. Старанність також включає намагання об’єктивно та справедливо застосовувати закон і запобігати зловживанням процесуальними нормами. Здатність виявляти старанність під час виконання суддівських обов’язків може залежати від обсягу роботи, наявності необхідних ресурсів (зокрема, допоміжного персоналу та технічного забезпечення) і часу для вивчення, обміркування аргументів сторін, складання тексту рішення та виконання інших суддівських обов’язків на додачу до слухань у суді.
У судді має бути достатньо часу для вдосконалення професійних навичок і знань, потрібних для ефективного виконання суддівських функцій.
Із вказаного вбачається, що відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів підтримання суддею кваліфікації на рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду, є обов’язком судді.
У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи наявні в судді всі необхідні якості для зайняття посади судді. Зокрема, Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема: наскільки відповідально вона ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
Варто зауважити, що суд першої інстанції є судом загальної юрисдикції і посада судді цього суду передбачає розгляд усіх категорій справ. З огляду на те, що місцеві суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, є очевидним, що такі суди мають найширшу предметну сферу, з якою пов’язана професійна діяльність судді місцевого загального суду, і несуть основний тягар виконання функцій судової влади на території України.
Безсумнівно, що така широка компетенція вимагає від суддів досконалих знань положень не лише однієї галузі права, а відразу кількох: кримінальної, цивільної, сімейної, трудової, житлової, земельної, адміністративної тощо. До того ж, вказані галузі права безпосередньо не пов’язані між собою. Розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення регламентується різними процесуальними кодексами й здійснюється у різному порядку, що вимагає від судді місцевого суду однаково добре орієнтуватися в особливостях кожної правової процедури.
Водночас допущена суддею Куцаровим В.І. поведінка не відповідає критерію професійної етики судді.
Отже, відповідність судді Куцарова В.І. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 25 балів.
Також відповідність судді критерію професійної етики встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 100 балів.
Таким чином, за критерієм професійної етики відповідність судді оцінено Комісією в 125 балів.
Відповідність судді Куцарова В.І. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: чесність і порядність; відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 82,5 бала.
Також відповідність судді критерію доброчесності встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники у 100 балів.
Таким чином, за критерієм доброчесності відповідність судді оцінено Комісією у 182,5 бала.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Куцаров В.І. у сукупності набрав 635,75 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, і є таким, що не відповідає займаній посаді.
Визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, є підставою для внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення його із займаної посади.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Куцаров Віталій Іванович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 635,75 бала.
Визнати суддю Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Куцарова Віталія Івановича таким, що не відповідає займаній посаді.
Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Куцарова Віталія Івановича з посади.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
