X

Про розгляд повідомлення Калініної Марини Олександрівни щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком Олегом Володимировичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
30.09.2025
38/дп-25
Про розгляд повідомлення Калініної Марини Олександрівни щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком Олегом Володимировичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

розглянувши розгляд повідомлення Калініної Марини Олександрівни щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком Олегом Володимировичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік,

встановила:

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 18 травня 2020 року надійшло повідомлення Калініної М.О. (вх. № 15ел-400 від 18 травня 2020 року) щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком Олегом Володимировичем у декларації доброчесності судді (далі – Декларація) за 2016 рік.

Заявниця зазначає, що суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В. свідомо зазначив у Декларації недостовірні твердження і умисно приховав, що ним при розгляді справи 635/8090/14-ц було порушено вимоги пункту третього статті 369 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді заяви ОСОБА_1 від 29 квітня 2016 року про виправлення помилки у виконавчому листі, оскільки розгляд заяви відбувся не в десятиденний строк, а через півтора місяці після подання заяви.

Із цих мотивів Калініна М.О. просить перевірити достовірність тверджень судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В., указаних суддею в Декларації.

Відповідно до частини шостої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинилися 07 листопада 2019 року.

Розгляд справи за повідомленням Калініної М.О. (вх. № 15ел-400 від 18 травня 2020 року) щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком Олегом Володимировичем у Декларації, Комісією не завершено.

Вищою радою правосуддя 01 червня 2023 року призначено 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Заслухавши поданий на розгляд Комісії у складі колегії висновок доповідача – члена Комісії Сабодаша Р.Б., проаналізувавши Декларацію Назаренка О.В., доводи, що містяться в повідомленні Калініної М.О., письмові пояснення судді Назаренка О.В., Комісія у складі колегії встановила таке.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Форму Декларації затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23).

Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Положеннями частини п’ятої статті 62 Закону встановлено, що за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності судді вважаються достовірними.

Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.

Отже, Декларація є одним із інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є тягарем, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.

Суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком О.В. у пункті 22 Декларації підтверджено твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».

Стосовно вказаних у повідомленні обставин на запит Комісії суддею Назаренком О.В. надані пояснення, у яких суддя на підставі аналізу загальних правил подання Декларації зазначив, що умовою декларування твердження пункту 22 у спосіб «Підтверджую» є відсутність у звітному періоді фактів притягнення суб’єкта декларування до юридичної відповідальності. Натомість у спосіб «Не підтверджую» це твердження декларується, якщо у звітному періоді щодо суб’єкта декларування компетентними органами ухвалювалось (ухвалювались) рішення про притягнення до одного чи кількох видів юридичної відповідальності.

З огляду на наведені міркування у Декларації твердження в пункті 22 ним задекларовано у спосіб «Підтверджую», адже до юридичної відповідальності у звітному році він не притягувався.

Крім того, суддя Назаренко О.В. зауважує, що в повідомленні Калініної М.О. не наведено відомостей про притягнення судді Назаренка О.В. у 2016 році до юридичної відповідальності, а тому доводи про умисне недостовірне декларування є необґрунтованими. Оскільки повідомлення не містить інформації, яка б підтверджувала недостовірність задекларованого суддею в пункті 22 твердження, то за своїм змістом це повідомлення не відповідає пункту 173 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Із урахуванням того, що в повідомленні Калініної М.О. відсутня інформація, яка б могла поставити під сумнів достовірність декларування твердження 22 Декларації за 2016 рік, суддя Назаренко О.В. просить колегію Комісії ухвалити рішення про визнання непідтвердженою інформацію про недостовірність твердження, указаного ним у Декларації.

Згідно з пунктом 170 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) (далі – Регламент), Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.

Підпунктом 171.2 пункту 171 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту визначено, що предметом перевірки є: з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

Підпунктом 173.6 пункту 173 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту передбачено, що повідомлення має містити конкретну інформацію, яка підтверджує недостовірність чи неповноту відомостей або тверджень у відповідній декларації і може бути перевірена.

Пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді встановлено, що в Декларації зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

За змістом наведених норм Закону вказаний дисциплінарний проступок може мати місце лише у випадку внесення суддею до Декларації завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.

Зважаючи на викладене, доводи Калініної М.О. про умисне декларування суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком О.В. завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у пункті 22 Декларації визнати безпідставними та непідтвердженими під час проведення Комісією перевірки цього повідомлення.

Згідно з пунктом 60.5 Регламенту Комісія у складі колегії ухвалює рішення за результатами перевірки декларації родинних зв’язків судді чи декларації доброчесності судді.

Згідно з підпунктом 184.3 пункту 184 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту за результатами розгляду питання про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

Ураховуючи встановлені перевіркою обставини, Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком Олегом Володимировичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік, тому підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відсутні.

Керуючись статтями 62, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Калініної Марини Олександрівни, про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Харківського районного суду Харківської області Назаренком Олегом Володимировичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік.

Головуючий                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                           Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                     Роман САБОДАШ