Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Салтан Лілії Геннадіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі постійної колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лілії САЛТАН,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Салтан Лілії Геннадіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Салтан Л.Г. 19 грудня 2023 року звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Салтан Л.Г. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Салтан Л.Г. _____ року народження, громадянка України.

У 1999 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Наукового ступеня, вченого звання кандидат не має.

Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 Салтан Л.Г. призначено на посаду судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 2008 року № 261-VI Салтан Л.Г. призначено на посаду судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 23 роки.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема Салтан Л.Г.

Рішенням Комісії від 11 липня 2018 року № 167/зп-18 Салтан Л.Г. допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Наразі кваліфікаційне оцінювання не завершено.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), у межах конкурсу. Салтан Л.Г. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 8, 9 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Салтан Л.Г. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №  87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Салтан Л.Г. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Салтан Л.Г. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,2	359,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	149
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 359,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Салтан Л.Г. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Салтан Л.Г.

Запити про надання відомостей стосовно Салтан Л.Г. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Салтан Л.Г. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією під час ухвалення цього рішення Комісії при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Салтан Л.Г.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 визначено, що другий етап  «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії  від  21  травня  2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Салтан Л.Г. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Салтан Л.Г. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Салтан Л.Г. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Комісією співбесіду з кандидатом призначену на 21 жовтня 2025 року, знято з розгляду.

До Комісії 27 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Салтан Л.Г.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 28 жовтня 2025 року № 32 дпс-1160/23) Салтан Л.Г. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано копію цього рішення на електронну адресу Салтан Л.Г.

Кандидатом 31 жовтня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Комісією 04 листопада 2025 року проведено співбесіду із Салтан Л.Г. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання  ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	22	22	22	22	22	44
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	22	22	22	22	22

Надана Салтан Л.Г. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Салтан Л.Г. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	12	11	11	11,25	44,5
	Ефективна взаємодія	10	11	11	11	10,75
	Стійкість мотивації	11	11	12	11	11,25
	Емоційна стійкість	11	11	12	11	11,25

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,5 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Салтан Л.Г. критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак Комісія звертає увагу на таке.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Салтан Л.Г., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

Салтан Л.Г. надіслала до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.

Комісією під час співбесіди 04 листопада 2025 року з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії, та встановлено таке.

В інформації ГРД зазначено, що, в діяльності кандидата виявлено випадок неналежного розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною третьою статті  130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) №  337/4811/18, оскільки вона закрила провадження за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення стосовно особи, яка вже неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за це ж порушення, мотивуючи це відсутністю доказів факту керування. На думку ГРД, кандидат при розгляді цієї справи не надала належної оцінки відомостям про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Салтан Л.Г. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказала, що 04  грудня  2018  року нею винесено постанову про закриття провадження в справі №  337/4811/18 у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Під час розгляду встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування транспортним засобом особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Так, на відеозаписах не зафіксовано момент зупинки автомобіля під керуванням цієї особи; особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, заперечувала свою присутність за кермом; постанова про притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП (на яку в рапорті посилався інспектор поліції) в матеріалах провадження відсутня; органом поліції запит суду щодо надання копії такої постанови не виконаний та в довідці про притягнення до адміністративної відповідальності, також були відсутні відповідні відомості. У цій справі постанову було ухвалено в повній відповідності до вимог закону, в межах наданих процесуальних повноважень, з дотриманням усіх вимог чинного процесуального законодавства, практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини. Постанова належним чином обґрунтована, наведено мотиви, що стали підставою для закриття провадження в справі, з посиланням на конкретні докази, що підтверджують встановлені судом обставини в справі про адміністративне правопорушення. Кандидат звернула увагу, що з огляду на кримінальний аспект адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини, докази, які стосуються відомостей щодо притягнення до відповідальності особи або вчинення нею інших правопорушень, що не є предметом цього провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру особи, стосовно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності є недопустимими у підтвердженні винуватості, інакше прийняття таких відомостей до уваги є порушенням презумпції невинуватості та може стати наслідком порушення права на справедливий суд. Отже, ухвалюючи рішення, яке є остаточним, кандидатом надано оцінку не даним про особу, а зібраними уповноваженої особою доказами у справі, які в своїй сукупності не підтверджували об’єктивну сторону інкримінованого правопорушення у вигляді керування транспортним засобом з явними ознаками сп’яніння, що потягло за собою закриття провадження в справі. Кандидат зауважила, що притягнення особи до адміністративної відповідальності виключно через те, що вона раніше вже притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного адміністративного правопорушення, як про це зазначає ГРД, призвело б до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення, що суперечить вимогам статті 7 КУпАП та принципу правової визначеності.

З огляду на наведене, Комісія вважає пояснення Салтан Л.Г. прийнятними та достатніми, такими, які не дають достатньо підстав, щоб ставити під сумнів доброчесність кандидата в окресленій частині.

В інформації ГРД також зазначено, що під час аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) виявлено судові справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю) № 337/5357/20 та статтею 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) № 337/3635/18, № 337/4844/18, у яких кандидат неодноразово повертала матеріали на доопрацювання, що призводило до закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 38 КУпАП. На думку ГРД, такі випадки можуть свідчити про недотримання принципів оперативності та ефективності розгляду справ, а також про неналежну організацію судового процесу з боку кандидата.

Стосовно організації розгляду, зазначених в інформації ГРД справ про притягнення громадян до відповідальності за адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено статтями  172-6 та 173-2 КУпАП, кандидат у письмових поясненнях надала розгорнуту інформацію про перебіг судових розглядів та обставини ухвалення нею рішень у кожній із справ. Також Салтан Л.Г. зауважила, що при розгляді цих справ нею вжито всіх необхідних заходів для організації судового процесу в належні строки.

Під час співбесіди Салтан Л.Г. також пояснила, що розгляд адміністративних справ здійснювався з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до статті  268 КУпАП зі сповіщенням такої особи про місце і час розгляду справи у строки, визначені в частині першій статті 277-2  КУпАП. Водночас вимогами КУпАП передбачені скорочені строки щодо розгляду справ певних категорій. Відповідно до частини другої статті  277  КУпАП (в редакції чинній на час розгляду справ) справи, передбачені статтею  173-2  КУпАП, повинні бути розглянуті судом протягом доби. За змістом статті 268 КУпАП (в редакції чинній на час розгляду справ) участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді цієї категорії справ була обов’язковою. При цьому неповідомлення особи щодо дати судового засідання є прямим порушенням її права на справедливий суд, під час якого вона має гарантоване право на захист. У справах про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею  173- 2 КУпАП, матеріали повертались на доопрацювання, оскільки працівниками поліції не було вжито заходів щодо забезпечення участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи, її повідомлення про час та місце розгляду справи у протоколі про адміністративне правопорушення, не додано до матеріалів справи доказів щодо встановлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності (копій паспорту або інших документів), що унеможливлювало своєчасний розгляд справи. Кандидат стверджує, що повернення справ на доопрацювання у зв’язку із тим, що особи, щодо яких було складено протоколи про адміністративні правопорушення, не з’явились до суду, не свідчить про недотримання нею принципів оперативності, ефективності розгляду справ та неналежну організацію судового процесу, оскільки на суд покладено обов’язок розглянути справу про адміністративне правопорушення у строк, визначений статтею  277  КУпАП, та за обов’язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Повернення матеріалів на доопрацювання було поширеною практикою в Запорізькій області та на всій Україні. Винесення постанов про повернення матеріалів на доопрацювання не перешкоджали подальшому провадженню, оскільки працівники поліції мали можливість у передбачений чинним законодавством строк (10 днів), виправити зазначені судом недоліки та забезпечити особі, стосовно якої вирішувалось питання про притягнення до адміністративної відповідальності «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до правосуддя. З огляду на зазначене, доводи ГРД про недотримання нею принципів оперативності та ефективності розгляду справ, а також про неналежну організацію судового процесу є безпідставними.

Комісія вважає такі пояснення Салтан Л.Г. обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають достатньо підстав, щоб ставити під сумнів щодо недотримання кандидатом принципів оперативності та ефективності розгляду справ, а також неналежну організацію судового процесу в окресленій категорії справ.

В інформації ГРД також зазначено, що кандидат ухвалювала рішення у той час як перебувала на навчанні в Національній школі суддів України та під час тимчасової непрацездатності.

31 жовтня 2019 року кандидат проходила періодичне навчання суддів на семінар-практикумі, яке проводилось у Дніпровському регіональному відділенні Національної школи суддів України та тривало 8 годин. Водночас, за даними ЄДРСР, цього дня нею було постановлено дві ухвали у справах № 337/4167/19 та № 337/1145/19.

З 24 до 28 вересня 2020 року Салтан Л.Г. була відсутня на робочому місці у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, однак 28 вересня 2020 року нею постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого в справі № 334/7552/16-к.

З 16 до 20 листопада 2020 року кандидат пройшла підготовку суддів для підтримання рівня кваліфікації за програмою для суддів місцевих судів, тривалістю 40 академічних годин, водночас 16 листопада 2020 року нею постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні № 337/654/20.

З 22 до 28 березня 2025 року Салтан Л.Г. перебувала у відпустці, однак 24  березня 2025  року нею постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні № 337/359/25.

Стосовно рішень ухвалених 31 жовтня 2019 року, 28 вересня 2020 року та 24 березня 2025 року кандидатом надано ґрунтовні пояснення, які свідчать про відсутність порушень з боку судді, а саме: ухвала № 337/4169/19 помилково була приєднана до матеріалів іншої справи, що підтверджується відомостями з ЄДРСР де вбачається, що доступ до документу обмежено на підставі листа суду № 337/4167/19/10774/2025 від 06 жовтня 2025 року; при постановленні ухвали № 337/1145/19 про залишення позовної заяви без руху, допущено помилку в даті її постановлення, яка своєчасно не була виявлена та виправлена, однак сторони до суду не викликались і це не порушило жодних прав позивача за зустрічним позовом, яким були виправлені зазначені в ухвалі недоліки позову протягом встановленого судом строку; ухвали в кримінальних провадженнях № 337/654/20 та № 337/359/25 постановлені іншими суддями у зв’язку з відсутністю судді Салтан Л.Г. на робочому місці у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Стосовно судового рішення, ухваленого 16 листопада 2020 року під час перебування на навчанні, Салтан Л.Г. пояснила, що навчання проходило онлайн з її робочого комп’ютера, до початку навчання, яке розпочиналось о 10:00 год., нею підготовано та внесено проєкт ухвали до ЄДРСР, з метою дотримання строків, встановлених статтею 314 Кримінального процесуального кодексу України, для призначення підготовчого судового засідання. Ухвалення вказаного судового рішення відбувалось до початку навчання, тобто поза межами навчального процесу.

Відповідаючи на уточнювальне запитання щодо власної оцінки випадків ухвалення і внесення до ЄДРСР відповідного судового рішення під час проходження навчання онлайн Салтан Л.Г. зазначила, що вона не була звільнена від виконання суддівських обов’язків, оскільки відповідний наказ передбачав лише направлення її на навчання. Саме тому вона вважала, що має право ухвалювати судові рішення до початку занять, з метою дотримання процесуальних строків та забезпечення своєчасного розгляду справ. Тому не вбачала в цьому серйозних порушень.

Указані пояснення кандидата Комісія оцінює певною мірою критично, оскільки вони дають підстави вважати, що суддя не повною мірою розуміє природу юридичної сили судового рішення, що не узгоджується з принципами належної організації судової діяльності.

Крім зазначених випадків, Комісією під час дослідження інформації з ЄДРСР та відомостей, наданих Хортицьким районним судом міста Запоріжжя, щодо відпусток, тимчасової непрацездатності, навчання Салтан Л.Г., виявлено неодноразові випадки ухвалення та внесення до ЄДРСР судових рішень у період з 2012–2020 років під час відсутності кандидата на робочому місці. Зокрема, з 25 травня – 01 червня 2012 року (відпустка) ухвалено 4 судових рішення; з 17–21 грудня 2012 року (відпустка) ухвалено 1 судове рішення; з 17–23 квітня 2013 року (тимчасова непрацездатність) ухвалено 4 судових рішення; з 24–29 квітня 2013 року (відпустка) ухвалено 3 судові рішення; з 17–23 березня 2014 року (відпустка) ухвалено 2 судові рішення; з 29–30 травня 2014 року (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгули) ухвалено 3 судові рішення; 01 липня 2014 року (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгул) ухвалено 1 судовий наказ; з 03–17 липня 2014 року (відпустка) ухвалено 1 судове рішення; 09 грудня 2014 року (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгул) ухвалено 2 судові рішення; з 30  грудня 2015 року – 01 січня 2016 року (тимчасова непрацездатність) ухвалено 2 судові рішення; з 25 квітня – 13 травня 2016 року (відпустка) ухвалено 1 судове рішення; 10 серпня 2016 року (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгул) ухвалено 1 судове рішення; 09 серпня 2017 року (відпустка) ухвалено 2 судові рішення; 30  травня 2018 року (відрядження) ухвалено 5 судових рішень; з 08–10 жовтня 2015 року (тимчасова непрацездатність) ухвалено 1 судове рішення; 20 серпня 2020 року (відрядження) ухвалено 1 судове рішення.

Стосовно вказаних обставин кандидатом повідомлено, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2021 року провадження № 11-98 сап 21 зазначено, що в силу специфіки своїх обов’язків суддя здійснює власну діяльність в умовах ненормованого робочого дня і самостійно має розподіляти свою роботу протягом дня з метою належного виконання покладених на суддю законом обов’язків. На практиці судді доволі часто виконують власну роботу далеко за межами робочого часу суду, як установи, і навіть у неробочі дні. Трудове законодавство не містить окремих положень щодо обліку робочого часу суддів. Перебування судді протягом певного визначеного періоду часу в конкретно визначеному приміщенні не може бути ані суттю його роботи, ані частиною суті його роботи. Кандидат як і більшість суддів часто працює за межами годин роботи суду. Зважаючи на близьке розташування її житла до суду та місць відвідування дитиною садка і школи, вона зазвичай приїжджала на роботу близько сьомої години ранку. Це давало їй можливість до початку офіційного робочого дня підготувати проєкти судових рішень. Ухвалення судових рішень відбувалось під час перебування судді на робочому місці. Указані судові рішення були винесені з метою дотримання строків розгляду справи та не порушували прав учасників процесу.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Частиною першою статті 7 Закону передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено право кожного на справедливий розгляд справи, що є однією з ознак принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вважає, що поняття справедливого судового розгляду, про яке йдеться в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає необхідність розгляду справ незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці ЄСПЛ під поняттям «суд» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції, на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гуров проти Молдови» від 11 липня 2006 року № 3645502, «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року № 21722/11 наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду, а й дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Таким чином, слід вважати, що «суд, встановлений законом» у практиці ЄСПЛ повинен відповідати критеріям щодо дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності, автоматичного розподілу справ, наявності повноважень у судді, належного складу суду, наявності достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

У частині першій статті 57 Закону прописано вимогу від судді об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, – колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Частиною п’ятою статті 15 Закону визначено, що до випадків коли суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ віднесено перебування суддів у відпустці, відсутність у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інші передбачені законом випадки.

Ураховуючи вказане, здійснення суддею правосуддя та його участь у розгляді судових справ під час його відсутності у зв’язку з перебуванням у відпустці, відрядженні, тимчасовою непрацездатністю, відгулом слід розуміти як розгляд судових справ незаконним складом суду.

З огляду на положення частини п’ятої статті 15 Закону здійснення суддею Салтан Л.Г. розгляду справ та ухвалення рішень під час її відсутності у зв’язку з відпусткою, відрядженням, тимчасовою непрацездатністю чи відгулом може бути розцінено як дії, що можуть призвести до порушення правил щодо складу суду.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо серед іншого, справу розглянуто неповноважним складом суду.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 412 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо ухвалено незаконним складом суду.

З огляду на практику Вищої ради правосуддя зазначений факт не є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Ураховуючи фактичні обставини ухвалення зазначених судових рішень та ставлення кандидата до наведеного, Комісія не вважає, що ця обставина вказує на недоброчесність кандидата, проте демонструє певні недоліки в організації власної судової діяльності та недостатню відповідальність. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни.

У зв’язку із наведеним, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бал кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

ГРД також звернула увагу, що у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), кандидат на посаду судді не вказала достовірної інформації, яка була їй відома.

У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова декларація) за 2012 рік у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» Салтан Л.Г. вказала, що у члена її сім’ї – чоловіка у власності перебуває 1/4 квартири загальною площею 16,9 кв.м, розташованої у місті Запоріжжя. У паперових деклараціях за 2013–2015 роки Салтан Л.Г зазначає, що вказаний об’єкт нерухомості перебуває в спільній власності із чоловіком: 1/4 квартири площею 16,9 кв.м належить їй, а 3/4 квартири площею 50,68 кв.м – її чоловіку. Водночас у паперовій декларації за 2012 рік частку чоловіка (3/4, або 50,68 кв.м) вона не відобразила. У декларації за 2015 рік Салтан Л.Г. вказано, що загальна площа цієї квартири становить 67,58 кв.м. У паперових деклараціях загальна площа цього об’єкта нерухомості кандидатом не зазначалась.

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди пояснила, що квартира загальною площею 67,58  кв.м розташована в місті Запоріжжя, була придбана її чоловіком 05  квітня 2001 року за 38 907 грн у попередньому шлюбі. Після розлучення колишня дружина подала позов про поділ майна. Ухвалою Запорізького районного суду міста Запоріжжя від  12  жовтня 2007 року в справі № 2-12 було затверджено мирову угоду. За умовами мирової угоди ОСОБА_1 (колишня дружина чоловіка) відмовилась від права власності на свою 1/2  частки в спільному майні на її користь та на користь її чоловіка, отримавши грошову компенсацію у розмірі 146 450 грн; за нею та її чоловіком було визнано право спільної сумісної власності на 1/2 квартири в місті Запоріжжя, а інша 1/2 цієї квартири залишилась на праві приватної власності її чоловіка. Через технічну неможливість відобразити в паперовій декларації цю квартиру з різними режимами власності (1/2 – приватна, 1/2 – спільна сумісна), кандидат, керуючись отриманими під час семінарів рекомендаціями, вказала інформацію у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» паперових декларацій як про два окремі об’єкти: 1/2 квартири належить на праві приватної власності її чоловікові, як така, що придбана ним 05 квітня 2001 року за 38 907 грн, та 1/2 частина цієї квартири – на праві спільної сумісної власності, набутої подружжям 28 листопада 2007 року за ціною, визначеною у мировій угоді –146 450 грн. Загальна площа цієї квартири становить 67,58 кв. м, з яких у власності Салтан Л.Г. 1/4 квартири (16,9 кв.м), а у її чоловіка 3/4 (50,68 кв.м) квартири. Кандидат визнала, що при заповненні паперової декларації за 2012 рік допустила помилку, зазначивши 1/4 квартири як власність її чоловіка, хоча ця частка належала їй, а 3/4 квартири, що належали її чоловікові, не відобразила. Вона пояснила це власною неуважністю, можливо зумовленою тим, що на той час її дитині ще не виповнився рік. Водночас у паперовій декларації за 2011 рік та надалі в деклараціях за наступні роки вона декларувала цю квартиру як таку, що знаходиться у її власності та власності її чоловіка. Це, на думку кандидата, свідчить про те, що вона не мала наміру приховувати або не декларувати цей об’єкт нерухомості у паперовій декларації за 2012 рік.

Також не залишилось поза увагою ГРД те, що в паперовій декларації за 2012 рік Салтан Л.Г. не вказала інформацію про об’єкт нерухомості – 1/6 частки квартири загальною площею 88,3 кв.м, розташованої у місті Запоріжжя, що належала члену сім’ї декларанта – сину кандидата ОСОБА_2 на праві приватної власності з 30 грудня 2003 року.

Під час співбесіди кандидат не заперечувала факту допущення помилки під час заповнення паперової декларації за 2012 рік у частині недекларування у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» відомостей про те, що її сину належала 1/6 частина квартири загальною площею 88,3 кв.м, розташованої у місті Запоріжжя, пояснивши, що причиною помилки стала її власна неуважність. Кандидат зазначила, що не мала наміру приховувати інформацію про майно, що належить її сину, оскільки у паперовій декларації за 2011 рік і в деклараціях за наступні роки відомості про цей об’єкт нерухомості нею задекларовано. Також Салтан Л.Г. додала, що не вказала витрат на утримання 1/6 частини квартири, яка належала її неповнолітньому сину, оскільки він не користувався цією квартирою, а всі витрати за домовленістю брали на себе його батько та родичі, які фактично нею користувалися.

Комісія бере до уваги пояснення Салтан Л.Г., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який був чинним у 2012 році, суб’єкти декларування зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з повним і достовірним відображенням інформації про наявні у них права на майно та членів сім’ї декларанта. Вказаним нормативно-правовим актом затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка містила примітку з 14 пунктів щодо порядку її заповнення.

Зокрема, затвердженою формою паперової декларації, в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» безпосередньо зазначено, що підлягає декларуванню «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним».

Комісією встановлено, що кандидат не дотрималась вказаних вимог, оскільки при заповненні паперової декларацій за 2012 рік не зазначила у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» відомості про належні їй та членам її сім’ї об’єкти нерухомості, а саме: що їй належить 1/4  частини квартири загальною площею 67,58 кв.м, розташованої у місті Запоріжжя, а її чоловіку – 3/4 частини цієї квартири, а також що її синові належить 1/6 частина квартири загальною площею  88,3 кв.м у місті Запоріжжя. Згідно з наданими поясненнями кандидата Салтан Л.Г. знала про ці об’єкти нерухомості, але через власну неуважність, зокрема через те, що на той час її дитині ще не виповнився рік, вона не відобразила їх у паперовій декларації за 2012 рік.

Ураховуючи встановлені Комісією факти невідповідності в паперовій декларації Салтан Л.Г. за 2012 рік, можна дійти висновку, що суддя (кандидат) повинна більш сумлінно та уважно ставитись до процесу декларування. Адже навіть складні сімейні обставини не звільняють від обов’язку повного і достовірного відображення її майнового стану та її сім’ї, що є важливою складовою принципів доброчесності та прозорості в діяльності судді.

З огляду на надані пояснення Комісія вважає, що виявлені помилки не свідчать про умисне приховування кандидатом інформації стосовно себе та членів її сім’ї або намагання ввести в оману, а її пояснення дають підстави вважати ці помилки ненавмисними. На це вказують не лише пояснення кандидата, а й те, що кандидатом, хоч і некоректно (1/4 частина цієї квартири належить її чоловіку), були вказані відомості про квартиру загальною площею 67,58 кв.м у місті Запоріжжя в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» паперової декларації за  2012  рік. У деклараціях за наступні роки кандидат подала точні дані про належні їй та чоловікові частки (1/4 і 3/4 відповідно) цієї квартири, а також про 1/6 частину квартири загальною площею 88,3 кв.м у місті Запоріжжя, що належить її сину. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

У інформації ГРД також зазначила, що в деклараціях за 2021–2022 роки Салтан Л.Г. декларує автомобіль марки «Volkswagen Tiguan» 2017 року випуску, належний на праві власності її чоловікові з 14 січня 2001 року, в деклараціях за 2023–2024 роки кандидат зазначає, що її чоловік набув право власності на цей автомобіль 14 січня 2021 року.

Стосовно різної дати набуття чоловіком права власності на автомобіль «Volkswagen Tiguan» 2017 року випуску кандидат під час співбесіди та в письмових поясненнях вказала, що сталась технічна помилка через її неуважність: вона помилково в деклараціях за 2021– 2022 роки зазначила 14 січня 2001 року замість правильної дати – 14 січня 2021 року, яку вказала в деклараціях за 2023–2024 роки. Кандидат підкреслила, що не мала умислу приховувати цю інформацію. Вона також повідомила, що 17 грудня 2023 року виявила неточність у раніше поданих деклараціях, однак строк для подання зміненої декларації на той час вже минув. Тому відповідно до вимог антикорупційного законодавства вона на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) в персональному електронному кабінеті створила повідомлення з поясненнями причин внесення неправильної дати набуття права власності на зазначений автомобіль.

Комісія приймає до уваги пояснення Салтан Л.Г. про допущенну нею технічну помилку в деклараціях за 2021–2022 роки щодо дати виникнення в її чоловіка права власності на автомобіль «Volkswagen Tiguan» 2017 року випуску з огляду на те, що вона самостійно її виявила та вжила заходів для повідомлення про ці обставини Національне агентство.

Також не залишилося поза увагою ГРД те, що в деклараціях за 2021–2023 роки кандидат зазначила, що її посада належить до посад з високим рівнем корупційних ризиків. Однак згідно з положеннями антикорупційного законодавства посада судді до таких посад не належить. На думку ГРД, кандидат у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларацій за 2021–2023 роки відобразила недостовірні відомості щодо своєї посади, що є порушенням пункту 1 частини першої статті  46 Закону України «Про запобігання корупції».

Під час співбесіди Салтан Л.Г. підтвердила, що в деклараціях за 2021–2023 роки помилково зазначила «Так» у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» щодо належності посади судді до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків. Кандидат пояснила, що це сталося через неуважність, наголосивши, що помилки були неумисними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації, серед іншого, зазначаються відомості про місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Відповідно до рішення Національного агентства від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» та наказу Національного агентства від 06 листопада 2023 року № 249/23 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» посада судді не відноситься до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено перелік посад з високим або підвищеним корупційним ризиком, і суддя не відноситься до цього переліку.

Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що кандидатом у деклараціях за  2021– 2023 роки у розділі 2.1«Інформація про суб’єкта декларування» зазначено неточні відомості. Дії Салтан Л.Г. є наслідком несумлінності та не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення.

Комісія переконана, що наведений факт не може вважатися достатнім для того, щоб вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущеної помилки та відсутність умислу в поданні неточних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

Комісією при оцінюванні цих обставин в сукупності враховано кількість допущених помилок при декларуванні.

Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування (частина 7 статті 54, пункт 6 частина 7 статті 56 Закону). Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх кількість вказує на недостатню уважність та старанність при заповненні офіційних документів.

Однак саме за сукупністю помилок Салтан Л.Г. демонструє системність у неповному або неточному декларуванні інформації, тому Комісія має розглянути питання про зменшення балів кандидата за показником сумлінності з огляду на сукупність несуттєвих порушень.

Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила, що зазначені обставини становлять сукупність несуттєвих обставин, за які може бути знижено 15 балів за показником «сумлінність» за критеріями професійної етики та доброчесності.

Також, Комісія дослідила декларації доброчесності судді Салтан Л.Г.

Так, у паперовій декларації доброчесності судді за 2017 та в електронних деклараціях доброчесності судді за 2017, 2019 роки Салтан Л.Г. у пункті 18 підтвердила, що нею пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Водночас у пункті 17 вказаних декларацій доброчесності судді, Салтан Л.Г. підтвердила, що нею не приймались одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

У деклараціях доброчесності судді за 2018, 2020–2022 роки Салтан Л.Г. заперечила проходження такої перевірки, проставивши в пункті 18 позначку в графі «Не підтверджую». Також у деклараціях доброчесності судді за 2023–2024 роки кандидат заперечила проходження такої перевірки, заповнивши пункт 24 «Стосовно мене не проводилась перевірка, передбачена Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» шляхом проставлення відмітки в полі «Підтверджую».

Під час засідання кандидат не заперечувала, що допустила помилки під час заповнення декларацій доброчесності судді за 2017 та 2019 роки, оскільки вона не проходила перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». За її словами помилка була зумовлена відсутністю на той час чітких роз’яснень щодо заповнення пункту 18 декларації доброчесності судді. Разом із колегами вона дійшла висновку, що в цьому пункті необхідно проставляти позначку в графі «Підтверджую». Водночас після появи на сайті Комісії офіційних роз’яснень з цього приводу вона почала правильно заповнювати відповідні поля, що підтверджується поданими нею деклараціями за наступні роки.

Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.

Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларації) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону); за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації вважаються достовірними (частина п’ята статті 62 Закону).

Обов’язок подавати декларацію доброчесності не є формальністю. Законодавець визначив, що декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (пункт 19 частини першої статті 106 Закону).

Заповнюючи декларацію доброчесності суддя зобов’язаний не лише надавати правдиві і повні твердження, але й бути уважним для уникнення помилок.

Кандидат під час заповнення паперової декларації доброчесності судді за 2017 та електронних декларацій доброчесності судді за 2017, 2019 роки допускала одну й ту саму помилку, вказуючи позначку «Підтверджую» у пунктах 17 «Мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»» та 18 «Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності». Вказані твердження є взаємовиключними. Це свідчить про систематичну неуважність кандидата під час заповнення декларації доброчесності судді за 2017 та 2019 роки.

Також під час співбесіди з кандидатом було обговорено питання стосовно подачі двох декларацій доброчесності судді за 2024 рік: 17 січня 2025 року та 13 березня 2025 року.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що дійсно подала дві декларації доброчесності за 2024 рік: першу – у січні 2025 року, вважаючи, що порядок подання залишився таким самим, як і раніше. Після детального ознайомлення з роз’ясненнями на сайті Комісії, зрозуміла, що припустилася помилки, оскільки на той момент ще не подала ані декларацію родинних зв’язків суддів за 2024 рік, ані декларацію за 2024 рік. Після подання цих декларацій вона в межах установленого строку повторно подала декларацію доброчесності – у березні 2025 року. Кандидат наголосила, що помилка була ненавмисною і виправлена своєчасно.

Комісія вважає такі пояснення Салтан Л.Г. переконливими та достатніми, такими, які не дають достатньо підстав, щоб ставити під сумнів доброчесність кандидата.

Водночас слід зауважити, що Правила заповнення та подання форми декларації доброчесності судді були змінені рішенням Комісії від 11 січня 2024 року № 1/зп-24, де в пунктах 1 та 2 чітко визначено, що декларація доброчесності судді подається особисто суб’єктом декларування шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; декларація подається суб’єктом декларування до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щорічно до 1 травня (у період з 01 січня до 30 квітня (включно), після подання декларації родинних зв’язків судді та декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А тому, неналежне ознайомлення кандидата зі зміненими правилами подання декларацій доброчесності судді, незважаючи на значний проміжок часу, який минув від моменту їх ухвалення, свідчить про достатньо високий рівень неуважності.

Для аналізу поведінки кандидата та кваліфікації виявлених недоліків Комісія виходить із засад оцінки відповідних фактів на предмет істотності допущених порушень вказаних вимог (правил) та доходить висновку, що виявлені помилки, хоча і не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків судді. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни і недостаток старанності, що є важливими рисами у діяльності судді.

Таким чином, ураховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Салтан Л.Г. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведення співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, які зазначені в інформації ГРД та обговорені під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Салтан Л.Г. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,2	359,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	149
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	22	44
	Безперервний розвиток	22
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11,25	44,5
	Ефективна взаємодія	10,75
	Стійкість мотивації	11,25
	Емоційна стійкість	11,25
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	703,2

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Салтан Л.Г. у сукупності набрала 703,2 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Салтан Лілії Геннадіївни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Салтан Лілія Геннадіївна набрала 703,2 бала.

Визнати Салтан Лілію Геннадіївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                          Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                       Ярослав ДУХ

                                                                                                                 Ігор КУШНІР

                                                                                                                 Володимир ЛУГАНСЬКИЙ