Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лазора Андрія Олеговича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія ЛАЗОРА,

представника Громадської ради доброчесності Лілії СЕКЕЛИК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лазора Андрія Олеговича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Основні відомості про кандидата та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Лазор А.О., дата народження – ________________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобув у 2005 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка та отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство».

Має науковий ступінь кандидата наук з державного управління зі спеціальності «Місцеве самоврядування». Вчене звання відсутнє.

Лазор А.О. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років (з 2019 року дотепер індивідуальна адвокатська діяльність).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Лазор А.О.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Лазора А.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі. 

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема Лазора А.О.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернувся Лазор А.О.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Мін’юст повідомив про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань (ЄДР) відомостей про перебування вказаної особи у складі засновників (учасників) юридичних осіб, визначених у Переліку організаційно-правових форм господарювання, щодо яких здійснюється спеціальна перевірка наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав у кількості 2 записів:

1) найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «БАС ТРЕВЕЛ СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 42793430);

2) найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «ФОРТУНА» (код ЄДРПОУ 45000131).

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лазора А.О.

Під час співбесіди кандидат повідомив Комісію про те, що з липня 2025 року він більше не є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «ФОРТУНА».

ІІI. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Комісія, заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата та  провівши співбесіду, встановила таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене вище Лазор А.О. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43,4	356,4
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	145
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	128

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Лазором А.О. за кваліфікаційний іспит, становить 356,4 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

20 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Лазора А.О. на виконання листа Комісії. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток»; та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Лазором А.О. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	19	18	19	18,67	37,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	19	19

Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Лазором А.О. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	10	10	37,67
	ефективна взаємодія	9	9	9	9
	стійкість мотивації	9	9	9	9
	емоційна стійкість	10	9	10	9,67

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 27 січня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Лазора А.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 26 січня 2026 року, у якому зазначено таке.

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам.

Кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте кандидатом та членами його сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.

1.1. Аналіз відомостей, викладених у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності задекларованої вартості транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA 2016 року випуску.

Зокрема, відповідно до майнової декларації за 2018 рік дружина кандидата – ОСОБА_1 з 31 грудня 2018 року користувалася зазначеним автомобілем як службовим, власником транспортного засобу було Товариство з обмеженою відповідальністю «Правозахисна група «Астрея» (далі – ТОВ «Правозахисна група «Астрея»). Надалі згідно з майновою декларацією за 2022 рік кандидат набув право власності на цей автомобіль 20 листопада 2021 року за ціною 56 000 грн, що еквівалентно приблизно 2 100 дол. США.

Водночас аналіз відкритих ринкових пропозицій продажу автомобілів VOLKSWAGEN JETTA 2016 року випуску свідчить, що станом на 2021 рік їхня середньоринкова вартість становила від 10 300 до 15 200 дол. США. Таким чином, на думку ГРД, задекларована кандидатом вартість придбання є в декілька разів нижчою за ринкову та не узгоджується з об’єктивними економічними показниками відповідного періоду.

Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що його дружина заснувала та була єдиним учасником та керівником ТОВ «Правозахисна група «Астрея» з 2016 року до 2021 року. За період діяльності ТОВ «Правозахисна група «Астрея» придбало автомобіль, а також придбало та відчужило низку об’єктів нерухомого майна.

З метою залучення додаткових коштів та зміни, як своєї частки в ТОВ «Правозахисна група «Астрея», так і керівника – корпоративні права в розмірі 80% було відчужено, а з 29 вересня 2021 року у цієї юридичної особи був змінений і керівник.

Цей транспортний засіб був у незадовільному технічному стані, потребував капітального ремонту двигуна, паливної системи і коробки передач.

До укладення відповідних договорів щодо придбання корпоративних прав було погоджено між учасниками відчуження транспортного засобу на його користь на таких умовах: вартість повинна бути більшою ніж балансова. За необхідності для укладення договору буде зроблено оцінку. Ціна має бути максимально низькою у зв’язку із тривалими договірними відносинами між ним як фізичною особою, фізичною особою–підприємцем та ТОВ «Правозахисна група «Астрея». Цей транспортний засіб з 2016 року до 2021 року потрапляв у ДТП більше 5 разів, а перед відчуженням дружиною своїх корпоративних прав його помилково заправили іншим типом палива (інша особа, яка використовувала цей транспортний засіб на законних підставах). З урахуванням наведеного договір був укладений саме на цих умовах, за цей транспортний засіб кандидат заплатив кошти в сумі, вказаній у договорі.

Лазор А.О. вказує, що на дату досягнення домовленості щодо відчуження, у ГРД була відсутня інформація про технічний стан автомобіля, що належав ТОВ «Правозахисна група «Астрея», VOLKSWAGEN JETTA 2016 року випуску.

Крім того, до укладення угоди про відчуження колишнім власником транспортного засобу був зроблений звіт про його експертну оцінку.

Отже, на думку кандидата, у висновку ГРД не враховано, що цей транспортний засіб був декілька разів у ДТП, на дату відчуження був не «на ходу», а кандидат його відремонтував за власні кошти та придбав у товариства, де засновником є дружина кандидата і рішення щодо відчуження цього транспортного засобу було прийнято при досягненні домовленості про відчуження його дружиною 80% корпоративних прав у ТОВ «Правозахисна група «Астрея»  на користь її сестри – ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Також не було враховано, що між кандидатом та ТОВ «Правозахисна група «Астрея»  є тривалі ділові відносини, а угода укладена з дотримання вимог законодавства щодо вартості транспортного засобу.

Тому Лазор А.О. вважає, що обґрунтовані сумніви щодо реальної вартості набуття зазначеного транспортного засобу спростовуються наданими ним поясненнями.

Комісія вважає надані пояснення та документи на їх підтвердження достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам». 

2.2. Аналіз відомостей, викладених у майновій декларації кандидата за 2022 рік, свідчить про наявність істотних розбіжностей між задекларованою вартістю набутого об’єкта нерухомості та об’єктивними ринковими показниками, що ставить під сумнів достовірність поданих декларативних даних і відповідність дій кандидата критеріям доброчесності.

Зокрема, відповідно до майнової декларації за 2022 рік 18 серпня 2022 року дружина кандидата набула у власність квартиру в місті Львові загальною площею 61,5 кв. м за ціною 233 575 грн. З огляду на зазначену суму задекларована вартість одного квадратного метра становить орієнтовно 3 800 грн.

Водночас загальнодоступні аналітичні дані щодо ринку нерухомості свідчать, що у 2022 році середня вартість одного квадратного метра житлової нерухомості в місті Львові становила близько 44 900 грн, що було зумовлено суттєвим зростанням попиту та загальною динамікою цін на житло в умовах воєнного стану та внутрішньої міграції населення. Таким чином, ринкова вартість квартири такої площі у відповідний період могла становити понад 2,7 млн грн.

За таких обставин, на думку ГРД, задекларована вартість придбання квартири є майже у 12 разів нижчою за середньоринкові показники та не може бути пояснена ані типовими коливаннями цін, ані особливими характеристиками об’єкта без надання додаткових, належних і переконливих підтверджень. Настільки істотне заниження вартості нерухомості свідчить про можливе викривлення інформації в майновій декларації з метою приховування реального обсягу витрат або джерел походження коштів.

Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що вартість цього об’єкта нерухомості визначена саме в розмірі 233 575 грн та ця сума пояснюється такими обставинами.

Указану квартиру було придбано його дружиною на первинному ринку в забудовника цього житлового комплексу. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 серпня 2022 року право власності зареєстровано на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав від 08 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атріум Естейт» та акта приймання-передачі від 17 серпня 2022 року.

Вартість цієї квартири згідно з цими документами після уточнення площ становить 233 574,51 грн. Саме таку суму коштів було сплачено, а різниця повернена: 18 жовтня 2021року: у розмірі 150 000 грн, 100 000 грн та 6 783 грн; 21 лютого 2023 року у розмірі 23 208,49 грн була повернена у зв’язку зі зменшенням фактичної площі після обмірів.

Лазор А.О. наголошує на тому, що він не є стороною цих договорів та згоди на їх укладення не надавав. Додатково він повідомив, що такі документи є в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронному вигляді, а також у його досьє як кандидата на посаду суді.

Однак крім зазначеного вище договору, 08 жовтня 2021 року був укладений Договір доручення та наданий звіт, за який було сплачено 500 грн.

За результатами виконання умов Договору доручення був також укладений Договір купівлі-продажу деривативу від 08 жовтня 2021 року № В.В11-СТ45-Д/081021-002 та за умовами цього Договору дружиною кандидата було сплачено кошти на загальну суму 1 029 542,75 грн. Акт приймання-передачі деривативу підписано 19 жовтня 2021 року.

Кандидат вказує на те, що для здійснення платіжних операцій за цими договорами забудовником надано пам’ятку, з якої можна чітко встановити, що станом на дату купівлі майнових прав на квартиру було сплачено загальну суму 1 286 325,75 грн, що становить 48 851,40 дол. США та вартість одного квадратного метра – 20 538,49 грн, що було еквівалентом 780 дол. США за курсом 26,3314 на дату укладення відповідної угоди.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення щодо викладених вище обставин та документи на їх підтвердження достатніми, порушень у його діях Комісією не встановлено, тому ці обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

1.3. Аналіз відомостей, викладених у майнових деклараціях кандидата та його дружини, на думку ГРД, свідчить про наявність істотних неузгодженостей у декларуванні вартості транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER 2018 року випуску, що створює обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованих даних.

Відповідно до майнової декларації за 2022 рік дружина кандидата 15 липня 2021 року набула право власності на зазначений автомобіль за ціною 320 350 грн, що еквівалентно приблизно 11 700 дол. США. Водночас аналіз ринкових пропозицій продажу аналогічних транспортних засобів станом на 2021 рік свідчить, що середньоринкова вартість автомобілів MITSUBISHI OUTLANDER 2018 року випуску становила від 16 000 до 26 000 дол. США, тобто суттєво перевищувала задекларовану ціну придбання.

Крім того, у 2023 році зазначений автомобіль був відчужений за 49 000 грн (еквівалентно близько 1 300 дол. США), що набагато нижче середньоринкової вартості такого транспортного засобу і задекларованої вартості його придбання у 2021 році. Таке різке та економічно необґрунтоване зменшення вартості автомобіля не узгоджується з типовою ринковою динамікою знецінення транспортних засобів та не може бути пояснене звичайними факторами експлуатації.

Додатково привертає увагу сума відчуження автомобіля – 49 000 грн, що створює обґрунтований сумнів у тому, що саме така ціна була зазначена задля уникнення обмежень готівкових розрахунків і подальших фінансових моніторингів операції з купівлі авто.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки (для суб’єктів господарювання) або здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки (між собою).

Причиною декларування ймовірно заниженої вартості майна може бути спроба не перевищувати ліміт на готівкові розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, встановлених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, і тим самим приховати реальну вартість майна та уникнути більш обтяжливого оподаткування.

Сукупність наведених обставин свідчить про ймовірне заниження вартості як при набутті, так і при відчуженні транспортного засобу, що ставить під сумнів повноту та достовірність відображення майнового стану кандидата та членів його сім’ї. Такі дії є несумісними з принципами фінансової прозорості та доброчесності, яких має дотримуватися особа, що претендує на зайняття посади судді.

Заниження вартості придбаного майна в декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді. Така особа, на переконання ГРД, не може вважатися такою, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що його дружина стала власником транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER 2018 року випуску та відповідно до договору вартість цього транспортного засобу становила 320 350 грн. Однак його дружина не придбавала цей транспортний засіб, а отримала його в подарунок від нього 15 липня 2021 року.

Стосовно вартості, вказаної в договорі, кандидат зазначив, що таку суму було визначено працівником сервісного центру, який готував цей договір, як середньоринкову ціну на цей транспортний засіб станом на 2021 рік.

Додатково Лазор А.О. повідомив про те, що цей транспортний засіб йому привезли з-за кордону, він його придбав за результатами аукціону у США. 02 лютого 2021 року цей автомобіль був ввезений в Україну за вартістю 221  900,85 грн, що становить еквівалент 7 908 дол. США. Автомобіль потребував проведення ремонту після дорожньо-транспортної пригоди на території США.

Таким чином, на думку кандидата, після проведення ремонтних робіт вартість автомобіля, вказана в договорі – 320 350 грн, була співмірною з вартістю ввезеного автомобіля та виконаними ремонтними роботами.

Стосовно відчуження транспортного засобу у 2023 році Лазор А.О. пояснив, що цей транспортний засіб використовувався як в особистих, так і в службових цілях впродовж 2021–2023 років його дружиною, її покійним батьком ОСОБА_3 та третіми особами.

Кандидату також відомо, що цей транспортний засіб після початку агресії рф використовувався також у волонтерській діяльності та був у багатьох регіонах України, наближених до зони бойових дій.

Лазор А.О. зазначив, що від його дружини йому стало відомо, що після пошкодження у 2023 році цей транспортний засіб був відчужений його дружиною через третіх осіб шляхом видачі генеральної довіреності, оскільки реєстри Міністерства внутрішніх справ України внаслідок чергової атаки не працювали. Додатково кандидат повідомив, що він не брав участі в угоді щодо відчуження цього транспортного засобу у 2023 році, відповідної згоди не надавав, оскільки цей автомобіль був особистою власністю його дружини. Сума коштів, зазначена в Договорі купівлі-продажу транспортного засобу за 2023 рік, відома йому зі слів дружини, копія договору у нього відсутня.

На думку Лазора А.О., аналіз прийнятих рішень Комісії та роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) підтверджує ту обставину, що навіть якщо сума, за яку відчужено транспортний засіб, відрізняється від суми, вказаної в договорі купівлі-продажу при заповненні щорічної декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, він мав вказати вартість автомобіля (суму угоди), яку відображено у відповідних документах, що ним і було зроблено, а тому можна дійти висновку, що суми відображені правильно.

Також кандидат вказав, що адвокатом в його інтересах вживаються заходи щодо отримання копії договору купівлі-продажу цього транспортного засобу та документів, що підтверджують стан цього автомобіля на дату укладення договору про його відчуження у 2023 році.

Лазор А.О. вважає, що висновок ГРД щодо необхідності «уникнути більш обтяжливого оподаткування» при відчуженні автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2018 року випуску спростовується посиланням на пункт 173.2 статті 173 Податкового кодексу України (далі – ПК України), оскільки відчуження автомобіля у 2023 році було першим, а доводи з посиланням на Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, зі мінами, не заслуговують на увагу, тому що це положення не поширюється на зазначені правовідносини. Обов’язковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу між фізичними особами Законом не передбачалось.

З Єдиного реєстру довіреностей Комісією встановлено, що дружиною кандидата 09 листопада 2023 року видано ОСОБА_4 довіреність на продаж транспортного засобу строком до 09 грудня 2023 року (реєстраційний номер НОМЕР_1).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів 14 листопада 2023 року ОСОБА_4 став власником вказаного вище автомобіля за операцією «308» (перереєстрація транспортного засобу на нового власника на підставі договору купівлі-продажу або комісії, оформлених через суб’єкт господарювання (СГ) – автосалон, майданчик).

Під час співбесіди кандидат стверджував, що в липні 2021 року він подарував дружині MITSUBISHI OUTLANDER, відтоді йому була невідома доля цього автомобіля до отримання запиту від ГРД. Також зазначив, що його дружина не продавала вказаний транспортний засіб, вона надала довіреність представнику, який від її імені вчинив певні дії та зареєстрував автомобіль за собою. Лазор А.О. повідомив, що, наскільки йому відомо від інших осіб, в 2023 році цей транспортний засіб був пошкоджений, на прохання ОСОБА_4 дружина кандидата видала довіреність для того, щоб особи, які користуються цим автомобілем, могли зробити певну перереєстрацію. Також кандидат зазначив, що його дружина не користувалась вказаним автомобілем з 2021 року (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=6-SpE-w_iaY, таймкод 03:42:41).

Водночас згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів дружина кандидата з 04 квітня 2023 року є належним користувачем вказаним транспортним засобом, тому, на думку Комісії, наведене може свідчити про недостовірність тверджень кандидата.

Комісія виходить із того, що встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання не передбачає юридичної кваліфікації правочинів або детального аналізу всіх фінансових операцій, як це відбувається, наприклад, у межах судового розгляду. Замість цього Комісія керується стандартом обґрунтованого сумніву, який формується на підставі аналізу сукупності інформації, фактів, обставин, пояснень кандидата та інших матеріалів, що дають підстави для висновку про відповідність або невідповідність кандидата вимогам до судді.

Крім того, Комісія має обґрунтований сумнів, що дружина кандидата віддала коштовний автомобіль сторонній людині безкоштовно. На думку Комісії, виглядають алогічно пояснення кандидата про те, що він купив автомобіль у США, вклав гроші в його доставку і ремонт, подарував його своїй дружині, вона віддала цей транспортний засіб з 2021 року до квітня 2023 року в користування своєму батькові та стороннім особам, а в листопаді 2023 року продала цей автомобіль одній зі сторонніх осіб. Дружині відома сума, за яку транспортний засіб було відчужено, проте грошей від продажу вона не отримала. Хто отримав гроші від цього правочину, кандидату невідомо. До того ж зазначені пояснення Лазора А.О. нічим не підтверджуються.

Комісія вважає такі обставини малоймовірними, такими, що викликають обґрунтований сумнів у безкоштовній передачі для продажу сторонній особі автомобіля і неотримання грошей за продаж автомобіля. Поведінка кандидата під час співбесіди свідчить про його нещирість у цьому питанні та приховування реальної суми коштів, отриманих від продажу автомобіля.

Також Комісія звертає увагу на те, що дружина кандидата є членом його сім’ї, а тому він мав здійснити достатні заходи для з’ясування реальної суми продажу автомобіля.

З урахуванням встановлених обставин та непереконливих пояснень кандидата щодо підстав та обставин продажу транспортного засобу, залишилися незрозумілими мотиви, із яких його дружина віддала безкоштовно, тобто по суті подарувала сторонній особі автомобіль. Жодних більш-менш змістовних пояснень з цього питання кандидат Комісії не надав.

Комісія також звертає увагу, що обставини фактичного продажу автомобіля за довіреністю та твердження про неотримання коштів від цього правочину дружиною кандидата особі, яка не перебувала з нею у близьких чи родинних стосунках, з огляду на характер правочину, суб’єктний склад його учасників, а також наведені мотиви його укладення можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо відповідності виду правочину його дійсному змісту.

Це своєю чергою є приводом для виникнення обґрунтованого сумніву не лише в прозорості та добросовісності відповідної майнової операції, але й у достовірності наданих кандидатом пояснень щодо дійсного змісту договірних правовідносин.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема показнику «Чесність».

Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно:

- надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний;      

- надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації;

- докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, однак пояснення кандидата в цій частині не мають обґрунтування, належних доказів, є суперечливими, а також містять низку суттєвих неточностей, тому наявні підстави зменшити бали за критерієм доброчесності та професійної етики за показником «Чесність» на 15 балів.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання

1. Кандидат у майнових деклараціях за 2022–2024 роки в порушення вимог антикорупційного законодавства не вказав посаду, на яку претендує.

У кандидата виник обов’язок подати майнові декларації за 2022–2024 роки у зв’язку з тим, що він претендує на обіймання посади судді апеляційного суду. На питання про його належність на бажаній посаді до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, кандидат відповідав «Ні». Так само він відповів «Ні» на питання про його майбутню належність до національних публічних діячів.

Таким чином, у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» майнових декларацій за 2022–2024 роки кандидат відобразив недостовірні відомості стосовно посади, на яку він претендує, чим не дотримався пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що чинним законодавством України не передбачено обов’язку кандидата на посаду зазначати статуси посади, на яку особа претендує, а не на якій перебувала на кінець року, за який подається декларація, а тому на вказані вище питання ним була надана відповідь «Ні», що і відповідає дійсності станом на дату заповнення декларації і на сьогодні.

2. Відповідно до відомостей, відображених у майновій декларації кандидата за 2022 рік, у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано заощадження дружини кандидата, розміщені на банківських рахунках, у тому числі в юридичних особах, зареєстрованих в Україні та за кордоном. У декларації зазначено конкретні суми коштів у національній та іноземній валюті, однак відсутні будь-які відомості про найменування відповідних юридичних осіб, їх ідентифікаційні коди, місцезнаходження або інші дані, які дозволяли б ідентифікувати установи, у яких зберігаються зазначені кошти.

Громадська рада доброчесності звертає увагу, що сама по собі відсутність такої інформації автоматично не свідчить про порушення вимог законодавства чи критеріїв доброчесності.

Водночас в декларації зазначено точні суми грошових активів. На думку ГРД, це свідчить про обізнаність кандидата щодо фактичного розміру та характеру розміщення коштів. За таких обставин доцільним є отримання від кандидата додаткових пояснень щодо причин невідображення в декларації відомостей про конкретні установи (місце зберігання коштів), у яких розміщені заощадження його дружини, з метою забезпечення повноти, прозорості та коректності оцінки поданих декларативних даних.

Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що, заповнюючи декларацію 29 грудня 2023 року, він не мав можливості самостійно отримати інформації про залишок коштів на рахунках йог дружини станом на 31 грудня 2022 року, а його дружині така інформація не була відома.

Відповідно до пункту 56 Роз’яснень НАЗК (в редакції станом на грудень 2023 року), якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив йому в наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому суб’єкту декларування ця інформація невідома, рекомендується у відповідних полях форми декларації обирати позначку «Член сім’ї не надав інформацію». Саме таким чином ним і було заповнено щорічну декларацію за 2022 рік.

Також кандидат повідомив про те, що надалі, розуміючи обов’язок щодо повного відображення цієї інформації, його дружина почала зберігати інформацію про залишок коштів на банківських рахунках та назви установ станом на кінець кожного року. Ним така інформація була відображена в щорічних деклараціях за 2023–2024 роки.

3. Із аналізу майнової декларації кандидата за 2022 рік ГРД встановлено, що 18 серпня 2022 року дружина кандидата набула у власність квартиру в місті Львів загальною площею 61,5 кв. м, вартість якої на дату набуття права була задекларована в розмірі 233 575 гривень.

У наступних майнових деклараціях, починаючи з декларації за 2023 рік, зазначений об’єкт нерухомості відсутній серед задекларованих активів. У відповідних розділах майнових декларацій не відображено відомостей ані про вчинення правочину щодо відчуження цієї квартири, ані про отримання доходу від її можливого продажу.

Зазначені обставини самі по собі не формують висновку про недоброчесність кандидата, оскільки припинення права власності на об’єкт нерухомості могло відбутися не лише шляхом продажу, а й на інших правових підставах (зокрема, дарування, передання в порядку поділу майна, зміни режиму власності тощо), які не завжди супроводжуються отриманням доходу.

Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що у 2023 році його дружина внесла це майно до статутного капіталу юридичної особи. Після державної реєстрації права власності на нерухоме майно саме юридична особа стала власником цього нерухомого майна. Відповідна інформація є в реєстрах та є публічною для осіб, які мають відповідний доступ. Лазор А.О. повідомив, що на сьогодні в нього відсутні документи, які підтверджують наведені обставини, та він вживає заходів щодо їх отримання.

Додатково кандидат у своїх письмових поясненнях від 05 лютого 2026 року зазначив, що він надавав згоду на внесення цього майна до статутного капіталу юридичної особи, але така заява зберігається в архіві приватного нотаріуса, який посвідчував відповідні документи. Сканований примірник цієї заяви може бути в Державному реєстрі речових прав щодо цього об’єкта нерухомості, також ці документи відсутні в його дружини, однак можуть бути в розпорядженні керівника цієї юридичної особи.

Лазор А.О. повідомив, що на сьогодні він вживає заходів щодо отримання копій вказаних документів та зможе надати їх додатково після отримання згоди від їх підписантів.

Також кандидат зазначив, що він як адвокат має повний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте може отримати документи виключно при наданні правової допомоги клієнту, а не для пошуку цих чи інших документів.

З цього питання Комісія зазначає таке.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 172.1 статті 172 ПК України не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), серед іншого, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці).

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Під час проведення співбесіди кандидат зазначив, що вказану квартиру його дружина внесла до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКА ПЛЮС» у 2023 році та в цьому ж році відчужила свою частку у статутному капіталі в розмірі 1 500 000 грн (вартість квартири з деривативом становила 1 286 000 грн). На запитання члена Комісії кандидат повідомив, що при виході зі складу учасників юридичної особи його дружина інвестиційного доходу не отримала, оскільки внесла частку у статутний капітал у розмірі 1 500 000 грн та за цю ж ціну її продала, тому не відображала це в майновій декларації фізичної особи. На запитання члена ГРД щодо мети відчуження частки за номінал без отримання доходу, та ще й продавши об’єкт нерухомості, кандидат зазначив, що метою відчуження було отримання коштів. Додатково Лазор А.О. повідомив, що під час створення вказаної юридичної особи його дружина не вносила кошти до статутного капіталу, а вже при внесенні майна до статутного капіталу вказану квартиру було оцінено у 1 500 000 грн, що і стало її часткою. Також кандидат зазначив, що не може надати інформації щодо іншого засновника товариства та його частки в статутному капіталі, оскільки кандидат надавав йому юридичну допомогу (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=6-SpE-w_iaY, таймкод 04:08:00).

Комісією встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКА ПЛЮС» від 23 травня 2023 року № 01/2023 партнером дружини кандидата, а саме: другим засновником цієї юридичної особи стала ОСОБА_5. Її вклад у статутний капітал товариства також був у негрошовій формі – належним їй на праві приватної власності об’єктом нерухомого майна. До того ж, зазначене нерухоме майно, а саме: квартира, було розташоване в тому самому будинку, що й квартира, внесена до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКА ПЛЮС» дружиною кандидата.

На уточнювальне запитання члена ГРД про створення дружиною кандидата юридичної особи і отримання права власності на квартиру, яку нею було внесено у статутний фонд з наступним продажем прав на частку у цьому фонді кандидат надав ствердну відповідь (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=6-SpE-w_iaY, таймкод 04:12:22).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАКА ПЛЮС» створено 23 травня 2023 року, у той же день дружиною кандидата та ОСОБА_5 внесено до статутного капіталу квартири в місті Львові на АДРЕСА_1 (загальною площею 61,5 кв. м та 70 кв. м).

26 травня 2023 року, тобто за 3 дні від дати створення зазначеної юридичної особи, ОСОБА_5 та дружина кандидата передали свої частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКА ПЛЮС» ОСОБА_6 та вийшли зі складу учасників юридичної особи. Натомість ОСОБА_6 з цієї дати набула 100% власності зазначеного товариства. Зокрема, відповідно до акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вака Плюс» вартість частки ОСОБА_1 у грошовому еквіваленті становила 1 500 000 грн.

Дружина кандидата набула право власності на квартиру у 2022 році, а у 2023 році внесла це майно до статутного капіталу юридичної особи, відчужила частку статутного капіталу та вийшла зі складу учасників цієї юридичної особи в тому ж 2023 році (перебувала учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКА ПЛЮС» лише кілька днів), тобто вказана квартира перебувала у власності дружини кандидата менше трьох років, що за умови укладення договору купівлі-продажу вимагало сплати відповідних податків і зборів відповідно до наведених вище положень Податкового кодексу України.

Отже, на переконання Комісії, існує обґрунтований сумнів у тому, що вказане товариство створювалося дружиною кандидата для здійснення підприємницької діяльності. Комісія вважає, що зазначені обставини, зокрема перебування дружини кандидата у складі товариства лише три дні, свідчать, що нею це було здійснено виключно з метою обміну квартири як частки у статутному капіталі на її грошовий еквівалент.

Оскільки кандидат надавав згоду на внесення квартири до статутного капіталу зазначеного товариства, то він, безумовно, був обізнаний про цю операцію.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно:

1) перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації;

2) дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Згідно з підпунктом 7 пункту 18 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Комісія зазначає, що дії дружини кандидата щодо внесення майна у виді квартири до статутного капіталу товариства з подальшим переданням своєї частки іншій особі та отриманням за це грошових коштів у розмірі вартості внесеного майна з формальної точки зору не порушують чинне законодавство, проте такі дії по суті призвели до несплати податкових зобов’язань та військового збору, які були б сплачені у випадку укладення договору купівлі-продажу квартири, яка відчужується до спливу трьох років з моменту набуття на неї права власності.

Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, однак дії дружини кандидата щодо уникнення сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також надання кандидатом згоди на вчинення дружиною цих дій та його обізнаність із цим свідчать про наявність підстав зменшити бали за критерієм доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність» та «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

4. Під час аналізу майнової декларації кандидата за 2018 рік ГРД встановлено, що при заповненні відомостей про вартість на дату набуття низки об’єктів нерухомості кандидат у відповідних полях зазначив значення «[Не відомо]». Йдеться, зокрема, про такі об’єкти:

- житловий будинок у селі Холодновідка, дата набуття права – 05 жовтня 2016 року, загальна площа 259,8 кв. м;

- квартиру в місті Львів, дата набуття права – 04 лютого 1997 року, загальна площа 62,7 кв. м;

- квартиру в місті Львів, дата набуття права – 29 квітня 2014 року, загальна площа 84,1 кв. м.

Водночас аналіз наступних майнових декларацій кандидата, на думку ГРД, свідчить, що в наступні роки вартість зазначених об’єктів була ним конкретизована. Так, у майновій декларації за 2023 рік кандидат зазначив вартість житлового будинку у селі Холодновідка в розмірі 654 945 грн. У майновій декларації за 2022 рік вартість квартири в місті Львів площею 62,7 кв. м була зазначена в розмірі 17 857 грн, а вартість квартири в місті Львів площею 84,1 кв. м – у розмірі 689 391 грн.

За таких обставин у стороннього спостерігача виникають обґрунтовані сумніви щодо причин використання кандидатом позначки «не відомо» у майновій декларації за 2018 рік стосовно вартості зазначених об’єктів нерухомості з огляду на те, що надалі відповідні відомості були відображені з конкретними сумами.

Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що при заповненні декларації за 2018 рік у нього були відсутні дані щодо вартості цих об’єктів нерухомого майна. Правовстановлювальні документи на будинок у селі Холодновідка та квартиру в місті Львові площею 62,7 кв. м перебувають в розпорядженні іншого співвласника, оцінки цього майна кандидат не замовляв.

З цих причин у щорічній декларації за 2018 рік кандидатом було зазначено про те, що йому невідома вартість цього майна.

Також Лазор А.О. повідомив, що він звернувся з проханням до власника будинку – його дружини та співвласника квартири площею 62, 7 кв. м з проханням надати йому копії документів та вказав вартість майна відповідно до тих даних, які є, зокрема, у технічному паспорті на будинок (інвентаризаційна вартість) та щодо квартири (у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого «Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 04 грудня 2007 року за № _________ (інвентаризаційна вартість), що передбачено пунктом 61 Роз’яснень НАЗК.

Стосовно незазначення кандидатом  вартості квартири у місті Львові площею 84,1 кв. м у щорічній декларації за 2018 рік він пояснив, що при заповненні щорічної декларації за 2018 рік у його розпорядженні був тільки іпотечний договір від 28 серпня 2014 року. Оскільки цей договір не є правочином щодо придбання майна (договір від 25 червня 2012 року № 25-06/12 він втратив при переїзді), а в технічному паспорті на цей об’єкт нерухомості та і у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 травня 2014 року № __________ відсутня інвентаризаційна вартість, оцінку майна він не проводив і в нього не було можливості зазначати вартість цього об’єкта нерухомості при поданні щорічної декларації за 2018 рік.

Лазор А.О. повідомив, що надалі вартість квартири була вказана (договір від 25 червня 2012 року № 25-06/12). Інформація була отримана ним у забудовника, оскільки у 2023 році він проводив переговори щодо можливості придбання в цього забудовника інших об’єктів нерухомості – нежитлових приміщень технічного поверху за цією ж адресою.

Кандидат наголосив на тому, що він не мав наміру приховати чи іншим чином спотворити інформацію, а відсутність певних даних зумовлена тим, що він самостійно вперше подавав відповідну декларацію на сайті НАЗК.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення щодо пунктів 1, 2 та 4 інформації, зазначеної у висновку ГРД, прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не впливають негативно на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, тому з урахуванням приписів пункту 5.12 положення Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Лазор А.О. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	356,4	356,4
Особиста компетентність	рішучість та відповідальність	18,67	37,67
	безперервний розвиток	19
Соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	37,67
	ефективна взаємодія	9
	стійкість мотивації	9
	емоційна стійкість	9,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			701,74

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лазора А.О. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Лазор Андрій Олегович набрав 701,74 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Лазора Андрія Олеговича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                Андрій ПАСІЧНИК       

                                                                                                                          Роман САБОДАШ