Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стапана ДЕМИДЕНКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Демиденка Степана Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Демиденко Степан Миколайович, дата народження – _________, громадянин України.
У 2006 році Демиденко С.М. закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 28663533 від 20.06.2006).
У 2022 році Демиденко С.М. здобув ступінь доктора філософії (диплом доктора філософії серії ДР № 004200, виданий Харківським національним університетом внутрішніх справ).
Дисертаційна робота на тему: «Теоретико-правові та організаційні засади негласної роботи під час досудового розслідування та судового провадження».
Вчене звання відсутнє.
Професійну діяльність Демиденко С.М. розпочав у 2004 році на посадах юрисконсульта в Першотравенському управлінні по експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпропетровськгаз», Професійно-технічному училищі № 40, Державному професійно-технічному навчальному закладі «Першотравенський професійно-технічний ліцей».
Указом Президента України від 07.11.2013 № 620/2013 Демиденка С.М. призначено на посаду судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області (нині Шахтарський міський суд Дніпропетровської області) строком на п’ять років. Указом Президента України від 14.01.2020 № 7/2020 – призначено на посаду судді цього суду безстроково.
Присягу судді складено 31.03.2015.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Демиденко С.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 1/ас-24 Демиденка С.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Демиденка С.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Демиденка С.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Демиденка С.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28.04.2025 № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Закарпатського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 19.05.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Демиденка С.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 09.06.2025 № 21.2-236/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Демиденку С.М. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 30.09.2025 проведено співбесіду з кандидатом Демиденком С.М., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Демиденко С.М. набрав 148 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Демиденко С.М. набрав 42,2 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Демиденко С.М. набрав 132 бали.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Демиденко С.М. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Демиденком С.М. кваліфікаційного іспиту становить 362,20 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 26.05.2025 надіслано запит Демиденку С.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 06.06.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (21, 21, 21), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 21; безперервний розвиток (19, 20, 21), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; загальний бал за критерій – 41.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення Демиденка С.М. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11; ефективна взаємодія (11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11; стійкість мотивації (11, 11, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,33; емоційна стійкість (11, 12, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11, 67; загальний бал за критерій – 45.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Демиденка С.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
До дисциплінарної відповідальності Демиденко С.М. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
За 2015–2024 роки суддею Демиденком С.М. розглянуто 4 139 справ та 1 431 матеріал (загалом 5 570 справ та матеріалів).
Із ухвалених суддею Демиденком С.М. за вказаний період судових рішень – 31 рішення (0,55 %) скасовано, 10 рішень (0,17 %) змінено.
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2015 до 2024 року дорівнюють середньому показнику навантаження інших суддів Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.
За звітній період суддею Демиденком С.М. із порушенням процесуального строку розглянуто 29 справ.
Суддею не порушувалися строки виготовлення повного тексту судових рішень.
Демиденком С.М. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з червня 2016 року до квітня 2025 року було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 32 судових рішення.
Стосовно порушення процесуальних строків розгляду 29 справ за період 2016–2024 років Демиденко С.М. у поясненнях зазначив, що ним проведено аналіз цієї інформації, за результатними якого всі справи є цивільними. Демиденко С.М. запевнив, що особисто він та працівники апарату суду робили все можливе для забезпечення розгляду цих справ із дотриманням строку, встановленого законом. Не заперечуючи свою відповідальність, додав, що попри розгляд цих справ із перевищенням строку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України, їх було розглянуто в розумний строк. Серед причин затягування строків розгляду цих справ Демиденко С.М. вказав неявку учасників процесу, необхідність залучення нових свідків або проведення експертиз, зміна сторін або предмету спору, а також подання численних клопотань та запитів з боку учасників процесу. Крім того, своєчасному розгляду справ заважають повітряні тривоги, несвоєчасне вручення судових викликів, поведінка учасників, складність деяких справ та відсутність електроенергії.
Стосовно інформації Державної судової адміністрації України, про порушення Демиденком С.М. процесуальних строків надіслання до ЄДРСР 32 судових рішення за період 2016–2025 років, кандидат пояснив, що ним проведено аналіз цієї інформації, за результатними якого він підтвердив, що дійсно згідно зі звітами ним було з порушенням строків надіслано до ЄДРСР 32 судові рішення, з яких:
- 8 судових рішень – порушень строку не було, мала місце описка в електронному примірнику судового рішення в даті його ухвалення;
- 1 судове рішення – порушень строку не було, справа №186/1386/16-ц: 07.12.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке своєчасно в той же день направлене до ЄДРСР; 14.12.2016 судом виготовлений повний текст рішення від 07.12.2016, яке той же день направлене до ЄДРСР. Ураховуючи, що повний текст рішення датовано 07.12.2016, а направлено до ЄДРСР після його виготовлення – 14.12.2016, це автоматично зараховано як порушення строків;
- 13 судових рішень – строк порушення становив від 1 до 5 днів;
- 4 судові рішення – строк порушення становив від 5 до 10 днів;
- 3 судові рішення – строк порушення становив до 29 днів;
- 3 судові рішення – строк порушення становив понад 29 днів.
Також Демиденко С.М. зазначив, що в усіх зазначених випадках письмовий примірник рішення своєчасно видавався (надсилався) сторонам, що не влипнуло на реалізацію їх права на своєчасне ознайомлення зі змістом судового рішення та його оскарження. У 21 випадку це були судові рішення із процесуальних питань, якими не закінчується розгляд справи. Причинами пропуску строків була особиста неуважність кандидата, зумовлена втомою від навантаження, та в поодиноких випадках відсутність електроенергії.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Таким чином, Комісія критично оцінює такі пояснення Демиденка С.М. та вважає, що допущення порушень процесуальних строків внесення судових рішень до ЄДРСР та строків розгляду справ свідчать про невжиття достатніх заходів щодо дотримання вказаних строків. Водночас, урахувавши кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням процесуальних строків, та кількість справ, розглянутих із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, пояснення Демиденка С.М., відсутність негативних наслідків для учасників справ, Комісія вважає, що наведені факти не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, однак враховуються при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Крім того, Комісією встановлено, що в матеріалах суддівського досьє наявна інформація про проходження Демиденком С.М. відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України з 13.05.2019 до 17.05.2019 (40 академічних годин) та з 05.02.2024 року до 09.02.2024 (40 академічних годин). Водночас інформація щодо проходження такої підготовки Демиденком С.М. у 2022 році відсутня.
Демиденко С.М. пояснив, що дійсно у 2022 році планував пройти відповідну підготовку в Дніпровському регіональному відділенні Національної школи суддів України. Йому завадили це зробити об’єктивні обставини, зокрема повномасштабне вторгнення рф в Україну. 06.03.2022 розпорядженням Голови Верховного Суду № 1/0/9-22 Шахтарському міському суду Дніпропетровської області передано підсудність шести судів Луганської області. Після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру у 2022 році розпочалися відключення електроенергії. З метою забезпечення доступу громадян до правосуддя, своєчасного розгляду судових справ Демиденко С.М. був вимушений віддати перевагу професійному обов’язку та відкласти підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону суддя проходить підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки. Частинами першою, другою статті 89 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.
Таким чином, Комісією встановлено, що Демиденком С.М. не дотримано вимог частини восьмої статті 56 та статті 89 Закону щодо обов’язкового проходження підготовки в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки, оскільки у 2022 році відповідне навчання ним не було пройдено. Водночас, ураховуючи наявність об’єктивних обставин, пов’язаних із повномасштабним вторгненням рф, додатковим навантаженням у Шахтарському міському суді Дніпропетровської області у зв’язку з передачею підсудності інших судів та перебоями в енергопостачанні, такі порушення не мають суттєвого характеру та не свідчать про недобросовісне ставлення кандидата до виконання професійних обов’язків.
Комісія вважає, що допущенні Демиденком С.М. порушення несуть характер менш суттєвого за показником «сумлінність», однак можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Крім того, Комісією встановлено, що відповідно до матеріалів суддівського досьє у вересні 2007 року Демиденком С.М. отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 08.11.2013 на підставі заяви.
Водночас у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки Демиденко С.М. не вказував інформацію про членство в Національній асоціації адвокатів України.
Демиденко С.М. у засіданні Комісії пояснив, що до 2019 року не вважав, що належить до членів цієї асоціації, проте після проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у 2019 році зрозумів, що помилявся та почав вказувати відповідну інформацію в деклараціях.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Демиденко С.М. отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 11.09.2007 № 1727, видане Дніпропетровською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 08.11.2013 на підставі заяви адвоката.
Частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» Демиденко С.М. зобов’язаний зазначати відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Водночас у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки зазначена інформація відсутня.
Отже, встановлені обставини свідчать, що Демиденко С.М. не вказав у деклараціях інформацію про членство в Національній асоціації адвокатів України, що формально є порушенням вимог антикорупційного законодавства. Водночас з огляду на те, що адвокатська діяльність фактично не здійснювалась, право на її ведення було зупинено, а сам кандидат виправив вказані порушення в наступних деклараціях, це порушення носить несуттєвий характер.
Комісія вважає, що допущенні Демиденком С.М. порушення мають характер менш суттєвого за показником «сумлінність», та можуть бути враховані при встановленні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Крім того, Комісією встановлено, що відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2014 році Демиденко С.М. набув у власність житловий будинок загальною площею 67,3 кв.м у м. Першотравенськ. Водночас у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015–2021 роки Демиденко С.М. не вказує земельної ділянки, на якій розташований цей житловий будинок.
Під час співбесіди Демиденко С.М. пояснив, що рішенням Першотравенської міської ради Дніпропетровської області від 19.10.2021 № 130-8/VIII затверджено технічну документацію із землеустрою та передачу йому у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Ураховуючи відсутність технічної документації на земельну ділянку, кандидат вважав, що відсутні підстави для її декларування.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати декларацію із зазначенням відомостей про об’єкти нерухомості, які перебувають у їхній власності, у спільній сумісній або спільній частковій власності, а також перебувають у їх користуванні або у користуванні членів їх сім’ї, незалежно від форми правочину, на підставі якого таке користування здійснюється.
Пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що до обов’язкових для декларування об’єктів належать, зокрема, відомості про об’єкти нерухомості, у тому числі ті, що перебувають у користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, із зазначенням підстави такого користування.
Згідно з пунктом 77 розділу V Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) від 09.02.2021 за загальним правилом у разі декларування відомостей про будинок декларуванню підлягають відомості про земельну ділянку, на якій він розташований, як невід’ємні об’єкти.
Водночас є випадки, коли відомості про земельну ділянку не підлягають декларуванню, зокрема якщо об’єкт нерухомого майна розміщено на земельній ділянці, межі якої не встановлено в натурі (на місцевості) та права щодо якої не визначено у встановленому законом порядку.
Отже, хоча відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції відомості про земельну ділянку не підлягали обов’язковому декларуванню у зв’язку з тим, що межі ділянки не були встановлені в натурі та права на неї не були оформлені у встановленому законом порядку, слід відзначити, що з моменту набуття житлового будинку у 2014 році Демиденко С.М. не вжив належних заходів для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Таким чином, із 2014 до 2021 року кандидат фактично користувався земельною ділянкою без її належного оформлення, що могло свідчити про неналежне виконання ним обов’язку щодо належної правової легалізації майна та створювало ризики неповноти відомостей у його деклараціях.
Варто підкреслити, що суддя як носій високих стандартів доброчесності має демонструвати максимально відкритий та прозорий підхід до декларування свого майна, навіть у випадках правової невизначеності, оскільки це є важливим елементом довіри суспільства до судової влади.
Комісія вважає, що допущене Демиденком С.М. порушення має характер менш суттєвого за показником «сумлінність», однак може бути враховано при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
Крім того, на адресу Комісії 18.09.2025 надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата Демиденка С.М.
Так, ГРД зазначає, таке.
1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік кандидатом зазначено дохід від відчуження квартири площею 29,7 кв.м у розмірі 48 000,00 грн.
Водночас ГРД встановлено, що ринкова вартість аналогічних квартир у м. Першотравенськ за 2017 рік є значно вищою.
2. Кандидат 22.02.2017 отримав дохід від продажу зазначеної квартири (29,6 кв.м) у сумі 48 000 грн від покупця ОСОБА_1. За даними порталу «Судова влада», у цей же період кандидат розглядав кримінальну справу № 186/150/17, у якій захисником був адвокат з ідентичними ПІБ. Кандидат ухвалив вирок 10.03.2017, яким обвинуваченого звільнено від відбування покарання з випробуванням (ухвала від 07.02.2017, вирок від 10.03.2017). Це, на думку ГРД, може свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Демиденко С.М. у поясненнях зазначив, що з наданих ГРД скриншотів неможливо встановити року, в якому були опубліковані оголошення про продаж квартир, та їх стан на момент продажу.
Із наданих скриншотів вбачається, що на сайті «Krysha.ua» наявні посилання на інші сайти, на яких розміщено оголошення, а саме «obyava.ua», «address.ua» та «ua.m2bomber.com». Сайт «address.ua» не працює. На сайті «obyava.ua» відсутній архів оголошень за минулі роки, наразі на ньому розміщено одне оголошення про продаж трикімнатної квартири в м. Першотравенськ за 10 500 грн. На сайті «ua.m2bomber.com» також відсутній архів оголошень за минулі роки, наразі на ньому розміщено два оголошення про продаж однокімнатної квартири в м. Першотравенськ за 4 700 доларів США та за 15 000 доларів США.
Демиденко С.М. зазначає, що, самостійно проаналізувавши наявні на сьогодні оголошення про продаж квартир у м. Шахтарське (раніше м. Першотравенськ), ним було встановлено, що вартість однокімнатної квартири в травні 2021 року становила 2 500 доларів США, вартість двокімнатної квартири у вересні 2025 року – 150 000 грн (приблизно 3 600 доларів США), вартість однокімнатної квартири у вересні 2025 року – 3 500 доларів США.
Ураховуючи наявну інформацію, Демиденко С.М. стверджує, що можна зробити висновок, що ціна, за якою була відчужена однокімнатна квартира у 2017 році (приблизно 2 000 доларів США), була актуальною на час продажу, враховуючи стан квартири, поверх, розташування. Усі витрати, пов’язані з оформленням правочину, взяв на себе покупець. У цій квартирі тривалий час ніхто не жив, у ній відсутні електроенергія, газ, сантехнічні прилади, газова піч, демонтовано водопровід, батареї опалення, вона була в антисанітарному стані та потребувала витратного ремонту.
Стосовно покупця вказаної квартири Демиденко С.М. зазначив, що він придбав 11.04.2011 занедбану однокімнатну квартиру в м. Першотравенську (нині м. Шахтарське) з наміром поступово зробити в ній ремонт власними силами з метою облаштування офісу для здійснення адвокатської діяльності, якою він на то час займався. Згодом він успішно пройшов добір на посаду судді першої інстанції та у 2013 році Вища рада юстиції внесла подання Президентові України про призначення його на посаду судді. Отже, потреба в ремонті цієї квартири відпала, після чого Демиденко С.М. намагався її продати.
Однак продаж не вдався до 2017 року у зв’язку із занедбаністю квартири та відсутністю будь-яких комунікацій, зокрема водопостачання, водовідведення, газопостачання та світла, тобто квартира була непридатна для проживання. У 2017 році цю нерухомість придбав адвокат ОСОБА_1, який також планував облаштувати там офіс для здійснення адвокатської діяльності. Як зазначає кандидат, вказаний адвокат із 2013 до 2022 року був єдиним адвокатом в місті Шахтарське, який надав безоплатну правничу допомогу за дорученням Центру з надання безоплатної правової допомоги.
Зазначене підтверджується відкритими даними, які містяться на Вебпортал «Судова влада України». Ураховуючи вказані обставини та відсутність можливості участі іншого захисника, ОСОБА_1 в період з 2013 до 2022 року брав участь в багатьох судових справах, які розглядалися Шахтарським міським судом, зокрема суддею Демиденком С.М. Однак, як запевняє Демиденко С.М., у нього не виникало реальних чи потенційних конфліктів інтересів у зв’язку з участю ОСОБА_1 у судових справах, цей адвокат також брав участь у справі, про яку вказує ГРД, за дорученням Центру з надання безоплатної правової допомоги.
Також під час співбесіди Демиденко С.М. зазначав, що уникає будь-яких позапроцесуальних спілкувань зі сторонами проваджень. Крім того, навіть не завжди вважає за доцільне вийти у ресторан із дружиною, ураховуючи маленьке місто, у якому вони проживають, де кожен один одного знає.
Комісія критично оцінює вказані пояснення з огляду на таке.
Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, та Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів «Принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів» довіра суспільства до судової влади є основоположним чинником ефективності системи правосуддя в демократичній правовій державі. Етична поведінка суддів як у професійній діяльності, так і в особистому житті – становить невід’ємну частину цієї довіри.
Чинне законодавство України, зокрема Закон, Кодекс суддівської етики, визначає високі вимоги до особистих і професійних якостей судді. Суддя має бути прикладом дотримання закону, принципу верховенства права, присяги судді та демонструвати бездоганну поведінку, яка відповідає високому статусу його посади.
Доброчесність кандидата як складова його професійної придатності включає чесність, незалежність, неупередженість, сумлінність, дотримання морально-етичних норм, а також готовність добровільно приймати обмеження, пов’язані зі статусом судді. Поведінка кандидата повинна виключати будь-які прояви упередженості або неналежного впливу та відповідати очікуванням розумної, поінформованої, законослухняної особи щодо моральних якостей представника судової влади.
У цьому контексті незалежність судді є не особистим привілеєм, а гарантією реалізації принципу верховенства права і забезпечення справедливого розгляду справ. Суддя, у тому числі кандидат на посаду судді, має бути незалежним не лише на інституційному рівні, а й у світоглядному та етичному вимірі. Він повинен усвідомлювати, що навіть його приватне життя перебуває під пильним контролем суспільства, а отже, має уникати будь-яких дій, які могли б підірвати довіру до судової влади чи знецінити авторитет правосуддя.
Таким чином, при оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики слід виходити з того, що саме дотримання високих стандартів поведінки, законослухняність і моральна стійкість є визначальними умовами для формування позитивного уявлення громадськості про суд та його представників, а також для забезпечення ефективного функціонування судової системи загалом.
Згідно з пунктом 17 розділу 3 Показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
Пунктом 2.13.6 розділу 2 Положення визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за показниками, зокрема, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
Комісія відзначає, що пояснення кандидата щодо обставин продажу квартири та її низької вартості не спростовують сумнівів, а навпаки засвідчують суперечливість ситуації. Незважаючи на аргументи про занедбаний стан житла та покриття витрат покупцем, збіг обставин, пов’язаних із продажем майна особі, яка у той же час виконувала функції захисника у справі, розглянутій кандидатом, об’єктивно створює підстави для виникнення сумнівів у стороннього спостерігача.
Суддя має усвідомлювати, що вимоги доброчесності поширюються не лише на професійну діяльність, а й на особисту сферу. Навіть за відсутності реального конфлікту інтересів його дії повинні виключати можливість подвійного тлумачення та демонструвати високий рівень обачності. Ситуації, які можуть виглядати неоднозначними, самі по собі підривають довіру суспільства до правосуддя.
У цьому випадку встановлені факти не свідчать про грубе порушення, однак воно є суттєвим. Поведінка Демиденка С.М. не відповідала очікуванням розумної та поінформованої особи щодо чесності, незалежності та неупередженості судді. Така ситуація може негативно позначитися на суспільному сприйнятті його доброчесності та поставити під сумнів авторитет судової влади.
Таким чином, при оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності слід враховувати, що навіть поодинокі випадки, які викликають сумнів у прозорості та безсторонності, знижують рівень довіри до правосуддя й не узгоджуються з високими стандартами поведінки, очікуваними від судді.
З огляду на викладене Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини та інформацію, викладену в рішенні ГРД, та враховано пояснення Демиденка С.М. Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про не відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Демиденко С.М. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Демиденко С.М. набрав 718, 20 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Демиденка Степана Миколайовича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Демиденко Степан Миколайович набрав 718,20 бала.
3. Визнати Демиденка Степана Миколайовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
