Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренка Олексія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олексія НЕСТЕРЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренка Олексія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Нестеренко Олексій Михайлович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Нестеренка О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Нестеренко О.М., дата народження – _____________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2009 році кандидат закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2013 році кандидат закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» та здобув кваліфікацію магістр державного управління.

У 2022 році в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ здобув ступінь доктора філософії.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016  Нестеренка О.М. призначено на посаду судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Нестеренка О.М.

Рішенням Комісії від 22 грудня 2023 року № 81/ко-23 визначено, що суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Нестеренко О.М. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 821 бал; визнано суддю Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Нестеренка О.М. таким, що відповідає займаній посаді.

Указом Президента України від 04 липня 2024 року № 438/2024 Нестеренка О.М. призначено на посаду судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Нестеренко О.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	44,7	342,7
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	131
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	127

Отже, кількість балів, отриманих Нестеренком О.М. за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Нестеренка О.М.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Нестеренка О.М. вимогам до кандидата на посаду судді.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Нестеренка О.М.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренка О.М. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-6808/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Нестеренка О.М. (на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25). Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо надання інформації про суддівську діяльність Нестеренка О.М.

У відповідь на вказаний запит надано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.

До Комісії 07 травня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації від 29 квітня 2026 року.

Членом Комісії – доповідачем зазначене рішення надіслано кандидату (лист від 07 травня 2026 року № 32дпс-2/24/3) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені в ньому.

До Комісії 18 травня 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених в інформації ГРД, та копії відповідних документів.

Нестеренку О.М. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Нестеренком О.М. проведено 21 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25 вказано таке: «Із змісту наведених правових положень слідує, що ВККС на виконання наданих їй частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402-VIII повноважень визначила, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».

Зміст означених вище показників вказує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення [незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються]; брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, при цьому адекватно сприймаючи критику на свою адресу.

Ці показники оцінюються членами ВККС за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому ВККС є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Слід зазначити, що ВККС вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб’єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов’язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача».

Надані Нестеренком О.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	22	23	23	22,67	46
	відповідальність
	безперервний розвиток	23	23	24	23,33

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 46 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією з оцінюванням особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Нестеренком О.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	11	11	11	11	44
	ефективна взаємодія	11	11	11	11
	стійкість мотивації	11	11	11	11
	емоційна стійкість	11	11	11	11

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники, затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12 Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

До Комісії 07 травня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання інформації від 29 квітня 2026 року, у якому вказано таке.

1. Кандидат у 11 справах звільнив від адміністративної відповідальності осіб, які керували транспортними засобами у стані сп’яніння, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Нестеренко О.М. розглянув 259 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з яких у 11 справах закрив провадження на підставі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, що становить 4,2% від загальної кількості розглянутих справ цієї категорії.

Інформація щодо закриття кандидатом провадження у справах :

№	Номер справи	Дата порушення	Дата надходження до суду	Дата рішення про закриття	Строк з моменту вчинення	Строк з моменту надходження до суду
1	213/3286/17	17.11.2017	28.11.2017	23.08.2018	98	87
2	213/2167/17	05.08.2017	15.08.2017	29.12.2017	146	136
3	213/2059/17	29.07.2017	02.08.2017	31.10.2017	94	90
4	213/1959/17	15.07.2017	25.07.2017	18.10.2017	95	85
5	213/1418/17	10.05.2017	22.05.2017	18.08.2017	100	88
6	213/1342/17	15.04.2017	15.05.2017	18.07.2017	94	64
7	213/810/17	24.02.2017	17.03.2017	23.06.2017	123	98
8	213/901/17	17.02.2017	27.03.2017	21.06.2017	124	86
9	213/956/17	04.03.2017	03.04.2017	20.06.2017	108	78
10	213/837/17	26.02.2017	20.03.2017	15.06.2017	109	87
11	213/779/17	04.02.2017	13.03.2017	11.05.2017	96	59

ГРД вказує, що в частині рішень не зазначено мотивів ухвалення рішень у достатні строки, зокрема у справах: № 213/3286/17, № 213/2167/17, № 213/2059/17,

№ 213/1959/17, № 213/837/17, № 213/1418/17.

На переконання ГРД, вказані обставини не стали підставою для висновку про недоброчесність кандидата, однак мають бути враховані під час оцінювання.

Водночас ГРД звернула увагу, що в ЄДРСР є численні ухвали, у яких Нестеренко О.М. притягнув до відповідальності правопорушників за статтею 130 КУпАП, у тому числі позбавив їх водійських прав.

Кандидат надав письмові пояснення, які підтримав під час співбесіди.

Стосовно незазначення мотивів у постановах суду про причини порушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, Нестеренко О.М. пояснив, що зміст постанови суду регламентований вимогами статті 283 КУпАП, яка не містить вимог про зазначення інформації про рух справи, причини відкладень, заявлені клопотання, тощо.

Нестеренко О.М. надав детальні пояснення щодо хронології розгляду кожної зі справ, вказаної в інформації ГРД, та підсумував, що справи не було розглянено протягом трьох місяців з дня вчинення правопорушення через низку об’єктивних причин: здебільшого такі справи надходили в провадження через 4–8 тижнів після складення протоколів, тому часу, який залишався, було недостатньо для того, щоб викликати та допитати особу, стосовно якої складено протокол, свідків, дослідити докази та витребувати додаткові докази, здійснити розгляд справи із дотриманням всіх прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Кандидат зазначив, що судові засідання призначалися ним із розумним інтервалом, жодних безпідставних зволікань із розгляду справ, вказаних в інформації ГРД, не було.

Нестеренко О.М. звернув увагу, що, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, формальний підхід до розгляду цієї категорії справ є неприпустимим, тому під час розгляду справ досліджувалися всі наявні докази, зокрема відеозаписи з бодікамер працівників поліції, що потребувало значного часу.

На підтвердження пояснень Нестеренко О.М. надав копії скриншотів обліково-статистичних карток на справи про адміністративні правопорушення.

Не вдаючись до оцінки судових рішень та мотивів їх ухвалення, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія враховує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14, у якому вказано таке: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на участь у процесі, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти на свій захист.

Розглядаючи справи, у яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі собою не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуванням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Не можна вважати допустимим порушення таких строків й через безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричиняє відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки ці причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Комісією оглянуто копії скриншотів обліково-статистичних карток на справи про адміністративні правопорушення, надані Нестеренком О.М. та встановлено таке.

У справі № 213/3286/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 17 листопада 2017 року, справа надійшла до суду 28 листопада 2017 року. Судовий розгляд справи призначався 6 разів: на 29 листопада, 12, 28 грудня 2017 року, 12, 29 січня, 23 лютого 2018 року. Розгляд справи відкладався у зв’язку із клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності, клопотаннями захисника, зайнятістю судді в іншому провадженні.

У справі № 213/2167/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 05 серпня 2017 року, справа надійшла до суду 15 серпня 2017 року. Судовий розгляд призначався 10 разів: на 07, 21 вересня, 18, 30 жовтня, 14, 24, 30 листопада, 12, 22, 29 грудня 2017 року. Розгляд справи відкладався у зв’язку із неявкою особи, яка притягається до відповідальності, клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності, клопотаннями захисника, ненадходженням витребуваних документів.

У справі № 213/2059/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 29 липня 2017 року, справа надійшла до суду 02 серпня 2017 року. Судовий розгляд призначався 5 разів: на 16 серпня, 05, 21 вересня, 18, 31 жовтня 2017 року. Розгляд справи відкладався у зв’язку із неявкою особи, яка притягається до відповідальності, та клопотаннями захисника.

У справі № 213/1959/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 15 липня 2017 року, справа надійшла до суду 25 липня 2017 року. Судовий розгляд призначався 5 разів: на 09, 22 серпня, 12, 19 вересня, 18 жовтня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності.

У справі № 213/1418/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 10 травня 2017 року, справа надійшла до суду 22 травня 2017 року. Судовий розгляд призначався 7 разів: на 24, 31 травня, 09 червня, 12, 24 липня, 09, 18 серпня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями захисника.

У справі № 213/1342/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 15 квітня 2017 року, справа надійшла до суду 15 травня 2017 року. Судовий розгляд призначався 5 разів: на 17 травня, 08, 20 червня, 12, 18 липня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності.

У справі № 213/810/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 24 лютого 2017 року, справа надійшла до суду 17 березня 2017 року. Судовий розгляд призначався 8 разів: на 20, 29 березня, 13 квітня, 10, 15 травня, 01, 16, 23 червня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності, у зв’язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності, через поважну причину, викликом свідків, ненадходженням затребуваних документів.

У справі № 213/901/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 17 лютого 2017 року, справа надійшла до суду 27 березня 2017 року. Судовий розгляд призначався 7 разів: на 29 березня, 05, 10 квітня, 10, 17 травня, 08, 21 червня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності, клопотанням захисника, для виклику свідків.

У справі № 213/956/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 04 березня 2017 року, справа надійшла до суду 03 квітня 2017 року. Судовий розгляд призначався 5 разів: на 05, 14 квітня, 15 травня, 01, 20 червня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності, клопотанням захисника, для виклику свідків.

У справі №  213/837/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 26 лютого 2017 року, справа надійшла до суду 20 березня 2017 року. Судовий розгляд призначався 5 разів: на 29 березня, 13 квітня, 10, 23 травня, 15 червня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями особи, яка притягається до відповідальності, клопотанням захисника.

У справі №  213/779/17 протокол про адміністративне правопорушення складено 04 лютого 2017 року, справа надійшла до суду 13 березня 2017 року. Судовий розгляд призначався 4 рази: на 15, 24 березня, 06 квітня, 11 травня 2017 року. Розгляд справи відкладався за клопотаннями захисника.

Враховуючи викладене, Комісія не вбачає підстав вважати, що кандидатом було свавільно чи з грубою недбалістю застосовано встановлені правила провадження у справах про адміністративні правопорушення та вважає, що пояснення
Нестеренка О.М. є достатніми, а надана ГРД інформація щодо цих проваджень не свідчить про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

2. Кандидат ухвалював судові рішення під час навчання.

Відповідно до матеріалів суддівського досьє Нестеренко О.М. 12 березня 2019 року проходив періодичне навчання суддів на семінарі-практикумі на тему: «Вибори Президента України 2019: окремі аспекти судового врегулювання спорів, пов’язаних з виборами», тривалістю 7 академічних годин, проте ним в цей день було ухвалено 8 судових рішень.

В інформації ГРД зазначила, що врахувала надані кандидатом пояснення та зміст ухвалених ним судових рішень і дійшла висновку, що він міг ухвалити судові рішення у вказаний період фактично після проходження навчання – участі в семінарі.

Водночас, ГРД вважає, що вказані обставини мають бути висвітлені під час проходження кандидатом співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на посаду судді апеляційного суду з метою усунення з боку стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо формального ставлення кандидата до процесу професійного навчання або ж про недобросовісне ставлення до здійснення правосуддя.

Кандидат надав письмові та усні пояснення під час співбесіди, в яких акцентував, що не здійснював розгляд справ та ухвалення судових рішень під час навчання.

Нестеренко О.М. підтвердив, що 12 березня 2019 року проходив періодичне навчання у Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України. Однак особисто його навчання тривало з 09.00 до 14.00, що підтверджується наказом Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року № 40-в.

Кандидат зазначив, що 12 березня 2019 року ухвалив 8 судових рішень. Судові рішення у справах № 213/796/19; № 213/231/19; № 213/3257/18; № 213/808/19 ухвалювалися без участі сторін. Судові засідання у справах № 213/2095/18, № 213/323/19, № 213/838/19 відбулися після проходження навчання.

На підтвердження пояснень Нестеренко О.М. надав, зокрема, копії таких документів: листа Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року № 03-16; наказу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року № 40-в; технологічного документа про внесення дат слухання та скріншоту з АСДС щодо перевірки електронного цифрового підпису (справи № 213/231/19, № 213/808/19; № 213/3257/18); протоколу судових засідань (справа № 213/3257/18); журналу судового засідання (справа № 1-кп/213/71/19, 213/2095/18); копії судових рішень у справах № 213/808/19; № 213/231/19; № 213/796/19; № 213/3257/18.

Комісією встановлено, що відповідно до наказу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року № 40-в «Про відрядження на навчання голови суду Нестеренка О.М.»  кандидат був відряджений для участі в семінарі до Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України строком на 01 (один) календарний день в період з 09.00 до 14.00 12 березня 2019 року.

Також за результатами дослідження наданих кандидатом копій документів, зокрема технологічного документа щодо внесення дат судових засідань, скриншоту з АСДС про перевірку електронного цифрового підпису та копій судових рішень, Комісія дійшла висновку, що зазначені матеріали підтверджують пояснення кандидата щодо здійснення ним правосуддя, ухвалення судових рішень і проведення судових засідань після проходження відповідного навчання.

Враховуючи викладене, вказані в цьому пункті обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності та не є підставою для зменшення кількості балів.

3. Кандидат безоплатно користувався нерухомим майном.

На підставі аналізу декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2021–2024 роки встановлено, що в користуванні кандидата перебувала квартира загальною площею 43,8 кв.м, розташована в місті Кривий Ріг, на підставі усної домовленості з власником нерухомого майна.

ГРД зазначає, що існує сумнів, що в разі безоплатного користування зазначеним об’єктом нерухомого майна кандидат міг отримати майнову вигоду. Безоплатне користування житлом, що належить особі, яка не є близькою особою суб’єкта декларування, може містити ознаки подарунка в розумінні антикорупційного законодавства.

ГРД виснує, що з урахуванням статусу судді, до якого висуваються підвищені вимоги щодо прозорості та доброчесності, а також з огляду на підвищену увагу з боку суспільства та громадськості до способу життя і майнового стану суддів, такі обставини мають бути досліджені та висвітлені під час проходження Нестеренком О.М. співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на посаду судді апеляційного суду.

Кандидат надав письмові та усні пояснення під час співбесіди. Зазначив, що з листопада 2021 року до липня 2024 року на підставі усної домовленості безоплатно користувався квартирою, власником якої є ОСОБА_1, з яким він знайомий близько 10 років, а на час початку користування квартирою товаришував більше 5 років.

Нестеренко О.М. зазначив, що, проживаючи у квартирі, він сплачував комунальні послуги, а також витрати, пов’язані із поточним ремонтом. Вказані витрати не були платою за користування майном, а мали виключно компенсаційний характер та були спрямовані на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням квартири, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства щодо добросовісності та розумності.

Кандидат повідомив, що збереглися лише деякі розрахункові документи, що підтверджували придбання будівельних та оздоблювальних матеріалів.

Нестеренко О.М. звернув увагу, що сплата комунальних послуг у місті Кривий Ріг відбувається, зокрема, через єдину систему Novakom (через сайт), доступ до якої має лише власник за допомогою індивідуального «комунального коду». Тому грошові кошти за комунальні послуги передавав особисто власнику квартири при зустрічах. Жодних розписок від власника квартири не отримував, оскільки між ними склалися довірливі відносини.

Кандидат зазначив, що ОСОБА_1 не є «близькою особою» в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» чи «пов’язаною особою» в розумінні Податкового кодексу України.

Під час співбесіди кандидат повідомив, що ОСОБА_1 не був стороною в жодній судовій справі, яка ним розглядалася. 

На підтвердження вказаного Нестеренко О.М. надав пояснення ОСОБА_1; розрахункові документи щодо придбання будівельних та оздоблювальних матеріалів.

Комісією встановлено, що в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларацій за 2021–2024 роки кандидат зазначав про право користування (проживання за усною згодою власника) квартирою загальною площею 43,8 кв.м, розташованою в місті Кривий Ріг, АДРЕСА_1. Дата набуття права – 01 листопада 2021 року, власник – ОСОБА_1.

Комісія зауважує, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 не був близькою особою кандидата, тому безоплатне користування його майном може розцінюватися як одержання подарунка в розумінні зазначеного закону.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають / одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Обмеження щодо одержання подарунків визначено статтею 23 вказаного закону, частинами першою та другою якої встановлено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 вказаного вище закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01 січня року, в якому прийнято подарунки.

Ураховуючи обставини користування кандидатом квартирою, оцінивши надані ним пояснення та документи на їх підтвердження, Комісія не вбачає підстав для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

4. Кандидат двічі виїжджав за кордон під час воєнного стану.

Кандидат під час повномасштабного вторгнення російської федерації двічі здійснював виїзди за кордон: 11–15 листопада 2024 року та 23–27 серпня 2025 року. ГРД вважає, що ці обставини мають бути висвітлені під час співбесіди кандидата в межах кваліфікаційного оцінювання на посаду судді апеляційного суду з метою усунення з боку стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо наявності поважних причин здійснення виїздів за кордон під час дії воєнного стану на території України.

Нестеренко О.М. надав письмові та усні пояснення під час співбесіди.

Кандидат повідомив, що листом проректора Національної школи суддів України його було запрошено для участі в другому модулі тренінгу для суддів щодо воєнних злочинів, який проводився Національною школою суддів України в місті Краків 12–14 листопада 2024 року. У зв’язку з чим ним було оформлено відрядження та здійснено виїзд у місто Краків, де взяв участь у конференції (копії запрошення, наказу про відрядження та сертифіката додаються).

Стосовно виїзду за кордон у 2025 році кандидат пояснив, що листом в.о. ректора Національної школи суддів України його було запрошено для участі в польсько-українській конференції, організованій Національною школою суддів України спільно з Національною школою судочинства та прокуратури (Республіка Польща). Конференція відбувалась 26–27 серпня 2025 року в місті Краків. На цій підставі ним було оформлено відрядження та здійснено виїзд у місто Краків.

На підтвердження пояснень кандидат надав копії: листів Національної школи суддів України від 01 жовтня 2024 року № 23-02/2265 та від 01 серпня 2025 року № 15-03/1752; наказів Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2024 року № 163-в «Про відрядження судді Нестеренка О.М.» та від 07 серпня 2025 року № 163-в «Про відрядження голови суду Нестеренка О.М.»; листа Національної школи суддів України від 14 серпня 2025 року  № 15-03/1919, адресованого голові Державної прикордонної служби.

З пояснень кандидата та наданих ним документів вбачається, що перетин державного кордону здійснювався ним на підставі рішень про службові відрядження, що відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 69 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України».

Оцінивши надані кандидатом пояснення та надані на їх підтвердження документи, Комісія дійшла висновку, що вони є переконливими. З огляду на викладене Комісія не вбачає підстав для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

5. В автоматизованій системі виконавчого провадження міститься інформація про виконавче провадження стосовно кандидата.

Центрально-міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 17 листопада 2021 року стосовно кандидата було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

ГРД зазначає, що вказане має бути висвітлено під час співбесіди з кандидатом з метою з’ясування всіх обставин, що мали місце, надання їм належної оцінки, а також перевірки дотримання кандидатом стандартів доброчесності та відповідності критеріям професійної етики.

Нестеренко О.М. надав письмові та усні пояснення під час співбесіди.

Кандидат підтвердив, що Центрально-міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 17 листопада 2021 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 28 вересня 2020 року № 201/570/20 про стягнення з нього судового збору в розмірі 1 261,5 грн на користь ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант».

Під час співбесіди кандидат повідомив, що вживав заходів для самостійного врегулювання питання зі страховою компанією та намагався встановити з нею зв’язок. Однак у зв’язку з особливостями комунікації зі страховою компанією здійснити це йому не вдалося. З огляду на зазначене кандидат був змушений очікувати відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження він невідкладно сплатив заборгованість. 23 листопада 2021 року виконавче провадження було закрито.

Додатково кандидат зазначив, що рішенням у справі № 201/570/20 його позов до ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення коштів було задоволено. Надалі відповідач оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції було скасовано, а в задоволенні позову відмовлено. Відповідач отримав право на відшкодування судового збору, який було сплачено при подачі апеляційної скарги.

На підтвердження пояснень кандидат надав копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 листопада 2021 року ВП № НОМЕР_1.

Комісія вважає пояснення Нестеренка О.М. достатніми, а повідомлені ГРД обставини такими, що не свідчать про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

6. Під час перевірки наукової роботи кандидата на відповідність вимогам академічної доброчесності встановлено незначні випадки плагіату в його дисертації.

ГРД зазначає, що у 2021 році Нестеренко О.М. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії: «Кримінальна відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців (стаття 205-1 Кримінального кодексу України)». Під час дослідження змісту наукової роботи виявлено прояви академічної недоброчесності кандидата у вигляді плагіату. Інформацію щодо виявлених проявів академічної недоброчесності відображено у таблиці 1 інформації ГРД.

Крім того, ГРД вказує, що 6 джерел із загальної кількості 241, тобто 2,5%, а саме джерела за номерами 24, 159, 174, 248, 289, 290, зазначені в переліку літератури дисертації, не згадано в тексті (на них у тексті не надано посилань), що свідчить про порушення вимог частини другої статті 42 Закону України «Про освіту» щодо дотримання академічної доброчесності в частині надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Водночас ГРД зазначає, що, враховуючи, що випадки текстових збігів у роботі кандидата становлять незначний відсоток і обмежуються окремими реченнями та словосполученнями та не мають системного характеру чи ознак запозичення значних фрагментів без належного оформлення посилань, такі збіги самі собою не свідчать однозначно про наявність умислу на порушення принципів академічної доброчесності. У зв’язку з цим вказана інформація не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям академічної доброчесності та професійної етики, однак є такою, що має бути належним чином врахована.

Стосовно 6 джерел (за номерами 24, 159, 174, 248, 289, 290), зазначених у переліку літератури дисертації та відсутніх у тексті, кандидат пояснив, що ці недоліки виникли в результаті технічних описок у внутрішньо-текстових посиланнях. Водночас жодної недостовірної інформації вказано не було. Ці недоліки можуть свідчити лише про недостатньо високий рівень оформлення наукової роботи.

Як приклад, кандидат зазначив таке:

– під номером 24 в переліку джерел міститься публікація «Тарарухін С.А. Криміналізація // Юридична енциклопедія: в 6т. / Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана; редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 2001. Т.3: К –М. С. 392, 393». Водночас у підрозділі 1.2 «Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців» проводиться науковий аналіз рівня розробленості цієї проблематики. У межах цього аналізу зазначається: «Основна маса дослідників цієї проблеми визначають криміналізацію як законодавче визнання тих чи інших діянь злочинними, встановлення за них кримінальної відповідальності (В.Д. Гулкевич [20, с. 57]; Н.А. Лоптиенко [21, с. 179]; А.В. Наумов [22, с. 134]; А.И. Симиненко, Ю.С. Пестерева [23, с. 6]; С.А. Тарарухін [2, с. 392]; П. Л. Фріс [25] та ін.)». Посилаючись на авторство С.А. Тарарухіна в тексті дисертації було помилково вказано цифру «2» замість «24». Цей факт підтверджується тим, що під номером 2 у списку джерел взагалі вказане інше джерело, а саме: «Господарський кодекс України: закон України від 16.01.2003 № 436-IV // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/436-15 (дата звернення: 11.12.2020)»;

– під номером 159 в переліку джерел міститься публікація «Кримінальне право України (у питаннях та відповідях): навч. посіб./за заг. ред. О. М. Литвинова; О.М. Литвинов, О.О. Житний, М.М. Клемпарський та ін.; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2016. 400 с.». Водночас в основному змісті дисертаційного дослідження викладається позиція Д.Ю. Кондратова, який визначає дію як активну форму поведінки людини, яка складається з взаємопов’язаних рухів тіла. Кандидат зазначив, що робив посилання на джерело під номером 162, яке стосується авторства
А.А. Тер-Акопова. Уточнив, що ним було допущено помилку в нумерації посилань;

– під номером 248 в переліку джерел міститься публікація «Немировский Э.Я. Основные начала уголовного права. Одесса: Тип. «Техникъ», 1917. 644 с». Але в основному тексті дисертаційного дослідження наукова точка зору Е.Я. Неміровського позначена посиланням за номером 247. Під номером 247 (абзацом раніше), позначається також наукова точка зору Б.Ф. Нікіфорова.

Нестеренко О.М. зазначив, що з іншими номерами, які є в списку використаних джерел, а в тексті дослідження відсутні, аналогічна ситуація.

Кандидат повідомив, що вказані недоліки в науковій роботі повинні розглядатись як недолік технічної охайності виконання наукової роботи (описки). Крім того зауважив, що вище описані випадки в дисертаційному дослідженні не підпадають не під одну з форм порушення академічної доброчесності, що передбачені частиною четвертою статті 42 Закону України «Про освіту».

Стосовно проявів академічної недоброчесності у вигляді плагіату кандидат зазначив, що співпадіння в основному тексті дисертаційного дослідження основних рис службової особи (стор. 169–170) та змісту поняття службової особи відповідно до положень статті 18 Кримінального кодексу України пояснюється тим, що це питання має загальнонаукове та законодавчо закріплене значення. Тобто, ця позиція має загальноприйняте наукою розуміння та транслюється в багатьох наукових джерелах, в яких йдеться про службову особу. Тому, під час написання наукової роботи, він вважав недоцільним посилатись на те чи інше джерело.

Кандидат вказав, що твердження про відсутність посилань на джерело «Кваліфікація окремих злочинів у сфері економіки: практ. посіб. / авт.-укл.: С.В. Бабанін, І.О. Кисельов, В.О. Лисенко, А.В. Філіпп, В.Г. Хашев, В.В. Шаблистий ; за заг. ред. В.В. Шаблистого. – Дніпро: Видавець Біла К.О., 2018. – 124 с» на сторінці 162 дисертаційного дослідження є не зовсім коректним. На сторінках 160–161 дисертаційного дослідження наголошується на важливості наукового дослідження колективу авторів під загальною редакцією В.В. Шаблистого та робиться посилання на раніше вказане джерело (у списку використаних джерел номер 108). На сторінках 160–162 дисертаційного дослідження аналізується ця наукова праця, наводиться власна точка зору та наприкінці ще раз робиться посилання на використане джерело (номер 108) із вказівкою на ті сторінки, де йдеться про наукову проблематику, а саме на сторінках 69–70.

Узагальнюючи, Нестеренко О.М. зазначив, що випадків академічного плагіату не допускав, та акцентував, що під час підготовки до захисту Науково-дослідний інститут публічного права на його замовлення підготував висновок науково-правової експертизи, згідно з яким у дисертації немає текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів й матеріалів інших авторів без посилання на джерело, за умови дотримання спеціалізованими вченими радами вимог частини п’ятої статті 6 Закону України «Про вищу освіту».

Комісія виходить із того, що процес виявлення запозичень чужого тексту, який використовується для оцінки наукової роботи на предмет наявності ознак плагіату, як правило, за своєю суттю є складним та потребує застосування спеціальних засобів, знань та умінь.

Під час дослідження інформації ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, у якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО, Національне агентство). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до Національного агентства, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.

Суд виснував, що НАЗЯВО згідно з статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).

Згідно з пунктом 9 положень Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема в порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.

Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), підходів суду касаційної інстанції щодо стандартів встановлення та доведення фактів академічної недоброчесності, Комісія вважає пояснення кандидата переконливими та достатніми для спростування сумнівів, які виникли в цій ситуації.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 300 балів, тому Комісія виснує, що Нестеренко О.М. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	44,70	342,70
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	131
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	127
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	22,67	46
	безперервний розвиток	23,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	11	44
	ефективна взаємодія	11
	стійкість мотивації	11
	емоційна стійкість	11
доброчесність та професійна етика	незалежність		300
	чесність
	неупередженість
	сумлінність
	непідкупність
	дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	732,70

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренко Олексій Михайлович  набрав 732,70 бала.

2. Визнати Нестеренка Олексія Михайловича  таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК